Спиною стою я перед строєм, - Крок зі строю добровільним є! Треба розвідку провести боєм, - А для чого - хто там розбере... Поряд хто? З ким іти? Є, Борисов... Є, Леонов... Та і ще отой тип, З другого що батальйону! Я повзу, ромашки тілом бгаю, - Старшина, агов, не відставай! Бо на фронті два передніх краї: Наш та їхній от - передній край. Поряд хто? З ким іти? Є, Борисов... Є, Леонов... Ну і ще отой тип, З другого що батальйону! Гризли дріт, немовбито з чийсь ласки: Ніч - пітьма, не бачити й руки. За п’ятнадцять кроків - їхні каски, - Щоб так само зберегти мозки. Поряд хто? З ким іти? Є, Борисов... Є, Леонов... Ой!.. І ще отой тип, З другого що батальйону! «Надя в шоколаді» скоро буде - Навісним вогнем подавлять нас, - Втім, того нам і потрібно, люди - З богом, для початку вдалий час! З ким назад мені йти? Є, Борисов... Де, Леонов?! Ти живий? Живий тип, З другого що батальйону! Кулю я для себе не лишаю. Розсекречені і дзот, і дот... Ну, а тип отой, якого я не знаю, Непогано водить хоровод. З ким ще раз мені йти? Де, Борисов? Де, Леонов?.. Втім, живий отой тип, З другого що батальйону!
...Знов стою спокійно перед строєм - Цього разу до нього лицем, - Чимось нагороджений, не скрою, Названий, здається, молодцем. З ким ще раз поповзти? Де, Борисов? Де, Леонов? І хлопчина затих, З другого що батальйону...
               
© Олексій Кацай. Переклад, 2009