Мій строк не меншав ніби, а зростав... Тепер за втечу додано недолі... Будь ласка, напишіть мені листа, як, хлопці, справи там у вас на волі. Що ви п’єте? У нас ніхто не п’є. У нас тут сніги, - холодно й волого... Будь ласка, напишіть про все, що є, бо тут не відбувається нічого. Мені тут ваша мріється весна, і ваші пики стали ще миліші. Як там Наталя? З ким тепер вона? Якщо сама - хай теж тоді напише. Мій всесвіт зараз - прикрощі та лють. Ваш лист в моєму пеклі - світла казка. Мені його, мабуть, не віддадуть, та все ж - ви напишіть мені, будь ласка.
© Олена Побийголод. Переклад, 2009