Гей, шановний люд празникуючий! Не барись, - мерщій завертай сюди! Погуляєш тут, не сумуючи, порозважишся на всі засоби! Зранку вже місця в рядах всі захвачені, на прилавках й по кутках - купи всячини, а на площі - залюбки, всім на подив, ходять колом Чобітки- скороходи. Калабалик-шарварок, всі - до нас, на ярмарок! Тільки перескоч містки - й що нам той Сорочинський! Хоч заможники, хоч обідранці - вельми бажані тут усякі ви. Й чим не станете ви собі в кінці - покупці тепер з вас однакові! За харчами швидкома - для сніданочка - скатерка летить сама, - Самобраночка. Та якщо вона в корчму втрапить зранку - боронь бог її саму, Самобранку! Калабалик-шарварок, ось який в нас ярмарок! Бачите отутки ви бум торгово-збутовий! Онде - Шапочки-невидимочки, хутряні, диви, - як в боярина! Леденці блищать, мов льодиночки, і Жар-птиця є, правда - жарена. Окривіла уторік бідна Качечка, - ось із неї вам пиріг й смальцю пляшечка; з Курки-Ряби - пиріжок у фритюрі, та Солом’яний Бичок на шампурі. Калабалик-шарварок, ох, смачний же ж ярмарок! Духовитий, лагідний та «плодово-ягідний»! Он і блазні йдуть із сільпо гуртом, - де й побачиш ще такі витівки! Та від сміху тут - ляжеш покотом, наче деякі після випивки. Лайки й бійки, сміх і гріх - геть пригашує й наситити ладен всіх Горщик-з-кашею... Ви згадаєте таки той кандьор ще, - розібрали на скалки битий Горщик! Калабалик-шарварок, превеселий ярмарок, де гопцюють всі дівки, де гуляють парубки!1 Тут Івасики та Телесики зустрічаються із Зміючками й, намагаючись їх улестити, пришановують їх тягучками. Жупани від кутюр’є з рединготами! І Червона свитка є із вильотами! Ось - із царського майна Черевички, й на усіх тварин - одна Рукавичка! Калабалик-шарварок, промтоварний ярмарок! Не згубили б часом ви чек контрольно-касовий! Ось Яйце-райце, - добре смажене із картоплею уперемішку. Ольдеквіт - диви! - врівноважено пана Коцького продає в мішку. Був такий цей Кіт-воркіт звір жахаючий, що застряв поміж воріт хвостик Заячий, Колобка ізлопав Вовк- сіроманець, а Кощій - в селі потовк всіх відданиць! Калабалик-шарварок, котолицький ярмарок! Он, Котигорошко там учинив дебош котам! Та кота за хвіст не тягтимемо: ніде в юрмі тут впасти яблуку, - хто прокотиться над хатинами на Летючому на кораблику? Ризик тут - не більш нуля, - гарантовано, бо вітрило в корабля - зачароване! І команда - молодці: із вітрила ніччю формені штанці покроїла! Калабалик-шарварок, легкокрилий ярмарок, - марно час не гаючи, з даху вниз літаючий! А у річці тут - молоко тече мимо берега киселевого; з човна веслами в ній колотячи, масло робимо - і в суфле його! Є й затоки кисляку, й навіть - пряжанки; і лежать на бережку ситі пляжники. Ходять аж за вісім верст по киселик: можна взяти на десерт - цілий келих! Калабалик-шарварок, на кефірі ярмарок: п’ють усі його гуртом, називають йогуртом! Усього того, що вам мріється, - вам наложимо повні кошики; хвіст пришиємо там, де ріпиця, - покажіть лише ваші грошики! Є тут склепи з толокном та цибулею, з дьогтем, чортом, тютюном, маком з дулею... В гаманці було б рублів хоч би й тридцять - то й тоді б не закупив всю крамницю! Калабалик-шарварок, марнославства ярмарок! Киньте ваші закути, - час помарнотратити!
1 М.В.Гоголь. «Сорочиньский ярмарок»
 
© М.В.Шевченко + Олена Побийголод. Переклад, 2010