Ой, Вань! Ти глянь, які тут клоуни! Рот - хоч зав’язки пришивай. Ой, до того ж, Вань, розмальовані, І голос - як у алкашів! А той похожий (правда, Вань) На шурина - така теж пянь. Та, ні, ти глянь, ні-ні, ти глянь, Я - правду, Вань! Послухай, Зінь, не чіпай шурина. Який ни є, а все ж рідня. Сама намазана, прокурена, - Дивись, діждешся у мене! Замість базікать, взяла б, Зін, В антракт зганяла в магазин... Що, не підеш? Ну, я - один. Посунься, Зін!.. Ой, Вань! Дивись, які тут клоуни! В джерсі одіти - не в шевьот, На нашій пятій швейній фабриці Таке, навряд чих то пош’є. У тебе, їй-богу, Вань, Ну, всі друзі - така вже рвань, І пють завжди в такую рань Таку погань! Мої друзі, хоч й не в болоніях, Все ж не виносять із сім’ї. А гадость пють із економії, Ну й що, що зранку - так на свої ж! А у тебе в самій, згадай, Зін, Приятель був з заводу шин, Так той, взагалі хлистав бензин. Забула, Зін. Ой, Вань, дивись-ка, попугайчики! Ні, я їй-богу, закричу!.. А оце, хто в короткій маєчці? А я, Вань, таку теж хочу. В кінці кварталу - правда, Вань, - Ти мені таку ось теж зваргань... Ну, що «відстань», завжди «відстань»... Прикро, Вань! Ти б, мабуть, краще помовчала - Накрилась премія в квартал! А, хто писав на службу жалоби? Не ти? Коли я їх читав? До того ж оцю майку, Зін, Тобі надінь - позор один. Тобі шиття піде аршин - Де гроші, Зін? Ой, Вань, помру від акробатиків! Дивись, як крутиться, нахал! Завцехом наш товариш Сатюков Недавно в клубі так скакав. А ти прийдеш додому, Вань, Поїв - і зразу на диван, Чи кричиш, коли не пяний... Ти що, Іван? Ти, Зін, на грубість нариваєшся, Все, Зін, скривдить норовиш! За день такт наперевертаєшся... Прийдеш додому - ти сидиш! Ну, і мене, звичайно, Зін, Увесь час тягне в магазин. А там - друзі... Ти ж знаєш, Зін, Не п’ю один! ...Ого, одначе ж і, - гімнасточка! Поглянь ти - ноги на гвинтах. У нас в кафе молочнім «Ластівка» Офіціантка може так... А у тебе подруги, Зін, Все вяжут шапочки для зим, От їхніх нудьгуючих вітрин Дурієшь, Зін! - Як, Вань, а Лілька Федосєєва, Кассирша з ЦПКіО? До неї ліз ти на новосіллі; Вона - так дуже нічого! Замість лаятись, краще, Вань, Поїдем в отпуск в Єревань... . . . Прикро, Вань!
© Володимир Мангов. Переклад, 2011