В сон мені - вогню жало, І хриплю щосили: «Ще на світ на зайнялось, Не благословилось!» Та не так і вранці: щем І не те весілля: Цмулиш цигарки натще, Або п’єш з похмілля.         А у шинку - штоф-гранчак, І серветки з ситцю - Рай для блазнів і гуляк, Я ж - мов птаха в клітці. В церкві ладан курить дяк, Та не пахне небом... Ні і в церкві все не так, Все не так, як треба! Притьмом - вгору навпростець, Щоб чогось не вийшло, - Вільха на горі росте, Під горю - вишня. Хоч би схил заріс плющем - Й то б мені утіха, Хоч би що-небудь іще... Все не так, на лихо!         Притьмом - полем навпрошки: Й там немає Бога ! Лиш волошки вздовж ріки, В далеч лиш дорога. Ліс густий, немов спориш, Обіч - з упирами, Та в кінці дороги лиш Плаха з топорами. Коні плавно десь у такт, Ізнічев’я скачуть. Вздовж дороги все не так, А в кінці - тим паче. І ні церква, ні корчма - Для душі - не свято. Ні, хлоп’ята, все дарма, Все не так, хлоп’ята!        
© Ілля Кормильцев. Переклад, 2018