Ерошенко Т.Г., Павловская Н.С.
Скоренi вершини
Фотоальбом
Скореними називають вершини, на яких побувала людина. Покірними вершини не бувають... Це добре знають ті, чиє життя пов’язане з горами метеорологи і гляціологи, вулканологи і геологи і, звичайно ж, спортсмени — альпіністи, скелелази, гірськолижники. У горах людина поставлена в умови, що вимагають граничного напруження всіх її сил. І той, кого тут звуть переможцем гір, долає не тільки крутизну шляху — на його дорозі набагато важчі перешкоди, ніж просто скельник чи льодова тріщина, втома, сумніви, нарешті, страх...
Але чому ж людей знову й знову ваблять гори? Мабуть, тому, що найсолодша з перемог — це перемога над самим собою. Над своєю обережністю. Над своєю невпевненістю. Над своїми тривогами. І ще, мабуть, тому, що в горах, як ніде у наш цивілізований вік, ви опиняєтесь поруч з незайманою природою величною, сильною, неприборканою, яка щедро розкриває перед тими, хто сюди дійшов, свою красу, неповторність «фантазії» І кожний, хто хоч раз скорив вершину, подолав перевал чи промчався на гірських лижах, з переконанням і захопленням повторює, краще гір можуть бути лише гори!
Пам’ятаючи відомі слова про те, що краще раз побачити, ніж сто разів почути, ми запрошуємо вас у подорож по горах. Гадаємо, що, розпочавши мандрівку зі сторінок альбому, ви продовжите її безпосередньо в ущелинах Кавказу чи на полонинах Карпат, у лісах Тянь-Шаню або на снігових плато Паміру, на огорнутому туманом Уралі чи в краю вулканів та гейзерів — далекій Камчатці. Отож, рушаймо! |
Покоренными называют те вершины, на которых побывал человек. Покорными вершины не бывают... Это хорошо знают те, чья жизнь связана с горами метеорологи и гляциологи, вулканологи и геологи и, конечно же, спортсмены — альпинисты, скалолазы, горнолыжники. В горах человек поставлен в условия, требующие предельного напряжения всех его сил. И тот, кого здесь зовут победителем гор, преодолевает не только крутизну пути — на его дороге куда более тяжелые препятствия, чем просто скальник или ледниковая трещина, усталость, сомнения, наконец, страх...
Но почему же людей снова и снова влекут горы? Наверное, потому, что самая сладкая из побед это победа над самим собою. Над своей осторожностью. Над своей неуверенностью. Над своими тревогами. И еще, наверное, потому, что в горах, как нигде в наш цивилизованный век, вы оказываетесь рядом с нетронутой природой величественной, сильной, необузданной, щедро раскрывающей перед теми, кто сюда дошел, свою красоту, неповторимость «фантазии» И каждый, кто хоть раз покорил вершину, одолел перевал или промчался на горных лыжах, с убеждением и восторгом повторяет- лучше гор могут быть только горы!
Памятуя известные слова о том, что лучше раз увидеть, чем сто раз услышать, мы приглашаем вас в путешествие по горам. И пусть, начавшись на страницах этого альбома, оно продолжится непосредственно в ущельях Кавказа или на полонинах Карпат, в лесах Тянь-Шаня или на снежных плато Памира, на окутанном туманом Урале или в краю вулканов и гейзеров далекой Камчатке. Итак, в дорогу! |
Спорт у горах — він завжди пов’язаний з риском і вимагає від людини трішечки більше, ніж те, на що вона, здавалося, здатна. Стрімкий спуск — ні, не спуск, а політ! — на лижах, коли «пан» або «пропав» визначаються в одну мить... Кропіткий виснажливий труд скелелазів, де подолана відстань інколи вимірюється на сантиметри!.. Точне виваження сил, простору й часу, без чого неможливий альпінізм!.. І радість, шо охоплює вас від раптово побаченого широкого простору, коли після довгих важких підйомів та складних переправ з рюкзаком за плечима ви піднялися на перевал!.. Все це і є тими «гострими відчуттями», які ваблять нас у гори Погодьтеся життя без них було б значно біднішим...
— Що дають вам гори? таке запитання було поставлене якось групі людей, які зібралися в одному з крихітних гірських приютів.
— Відчуття краси і величі природи, відповів один.
— Утвердження себе як особистості, промовив другий.
— Знаєте, я не можу так точно сформулювати, — замислено сказав третій. — Але тут як ніде відчуваєш ті особливі людські стосунки, притаманні нашому радянському суспільству, де немає місця егоїзму, дріб’язковості та себелюбству, де все нарівно і всі рівні, де дужий тільки тоді вважається дужим, якщо він допомагає слабкому |
Спорт в горах — он всегда сопряжен с риском и требует от человека еще чуточку сверх- того, на что он, казалось бы, способен. Стремительное скольжение — нет, не скольжение, полет! — на лыжах, когда «была» — «не была» определяются долями секунд!.. Кропотливый изнурительный труд скалолазов, где преодоленное расстояние иной раз отсчитывается сантиметрами!.. Точное соизмерение сил, пространства и времени, без чего невозможен альпинизм!.. И охватившая вас радость от внезапно увиденного широкого простора, когда после долгих утомительных подъемов и сложных переправ с рюкзаком за плечами вы поднялись на перевал Все ото и есть те «острые ощущения», которые влекут нас в горы Согласитесь жизнь без них была бы куда беднее...
— Что дают вам горы? такой вопрос был задан однажды груп пе людей, собравшихся в одном из крошечных горных приютов.
— Ощущение красоты и величия природы, — ответил один.
— Утверждение себя как личности, промолвил другой.
— Знаете, я не могу так точно сформулировать, — раздумчиво сказал третий, — Но в горах особенно ярко проявляются тс особые человеческие отношения, присущие нашему советскому обществу, где нет места эгоизму, мелочности и себялюбию, где все поровну и все равны, где сильный только тогда считается сильным, если он помогает слабому |
 
 
Кожен знає — шоб стати гірськолижником, альпіністом, скелелазом, треба довго й уперто тренуватися 3 гірським туризмом часто все буває інакше — дехто вважає, згоден нести рюкзак і спати в наметі, значить, готовий до цього виду спорту
Велика помилка! До рюкзака, дійсно, швидко звикаєш, і м’язи перестають боліти на третій-четвертий день навіть у найслабших. Але туризму, особливо гірському, треба вчитися Не знаючи правил і законів, неможливо правильно розв’язати поставлене завдання — навести переправу, подолати перевал, пройти осипною стежкою, знайти дорогу в лісі...
Але, може, просто й не треба вирішувати всі ці «завдання»? Ні, потрібно, обов’язково потрібно! Туризм приваблює з кожним роком дедалі більше й більше людей, і це не дивно він — чудова форма виховання патріотизму, любові до природи, нарешті, прекрасний засіб зміцнення здоров’я Недарма слова про розвиток туризму записані в нашому Основному Законі — Радянській Конституції. |
Каждый знает — чтобы стать горнолыжником, альпинистом, скалолазом, надо долго и упорно тренироваться. С горным туризмом часто все обстоит иначе — кое-кто считает- согласен нести рюкзак и спать в палатке, значит, готов к этому виду спорта.
Глубокое заблуждение! К рюкзаку, действительно, быстро привыкаешь, и мышцы перестают болеть на третий-четвертый день даже у самых слабых. Но туризму, особенно горному, надо учиться Здесь есть свои правила и законы. Не зная их, нельзя правильно решить поставленную задачу — навести переправу, одолеть перевал, пройти по осыпной тропе, найти дорогу в лесу...
Но, может быть, просто и не надо решать все эти «задачи»? Нет, надо, обязательно надо! Туризм влечет к себе с каждым годом все больше людей, и это не удивительно, он — замечательная форма воспитания патриотизма, любви к природе, наконец, прекрасное средство укрепления здоровья Недаром слова о развитии туризма записаны в нашем Основном Законе Советской Конституции. |
 
| Карпати — край туризму, популярність якого серед мандрівників не підвладна порам року Влітку і взимку, пішки та на лижах, люди долають ці мальовничі схили. |
Карпаты край туризма, популярность которого у путешествующихне подвластна временам года. Летом и зимой, пешком и на лыжах, люди одолевают эти живописные склоны. |
| Говерла — найвища вершина Українських Карпат |
| Говерла — самая высокая вершина Украинских Карпат |
| Яке чудове слово — приют! Воно обіцяє тепло, відпочинок і радість спілкування. Спасибі тим, хто залишив тут хмиз, сірники і сіль. Спасибі добрим рукам, що розташували приют на лісовій галявині або під боком скелі — він захистив нас від вітру і холоднечі, дав висушити взуття і штормовки і поспівати під гітару. |
Какое прекрасное слово — приют! Оно сулит тепло, отдых и радость общения. Спасибо тем, кто оставил здесь хворост, спички и соль. Спасибо добрым рукам, расположившим приют на лесной поляне или под боком скалы, — он укрыл нас от ветра и стужи, дал высушить обувь и штормовки и спеть под гитару. |
 
| Карпати.Гора Близниця |
| Карпаты. Гора Близница |
 
| Вам доводилося у березні чи навіть у лютому зустрічати людину з засмаглими по-літньому обличчям і руками? Знайте — вона побувала на одній з гірськолижних баз, ну хоча б ось тут, у Карпатах. Її «виграш» не тільки загар, але й бадьорість, і відмінний гарт |
Приходилось ли вам в марте, а то и в феврале повстречать человека, чье лицо и руки покрыты темным летним загаром? Знайте он побывал на одной из горнолыжных баз, ну хотя бы вот тут, в Карпатах. Его «выигрыш» не только загар, но и бодрость, и отличная закалка. |
| Сталактитові печери, куди входиш, наче до казки, що ожила, зморшкуваті древні скелі, що відбиваються у тужавій гладіні моря, знаменитий світанок на Ай-Петрі, коли сонце, вмите до нестерпної яскравості, раптово спливає над синіми хвилями, кримська сосна, яку більше ніде не зустрінете, з її терпким живлющим ароматом — надзвичайно різноманітна природа цього краю. |
Сталактитовые пещеры, куда входишь, как в ожившую сказку, морщи нистые древние скалы, отражающиеся в тугой глади моря, знаменитый рассвет на Ай-Петри, когда солнце, умытое до нестерпимой яркости, внезапно всплывает над синими волнами, нигде более не встречающаяся крымская сосна с ее терпким живительным ароматом удивительно разнообразен этот край. |
 
| Скеля Ставрі-Кая у Криму |
| Скала Ставри-Кая в Крыму |
| «Прокинувшись, побачив я картину дивовижну- мальовничі гори сяяли» Пушкін! Він любив Крим, де минули, за висловом самого поета, найщасливіші дні його життя Та й як не любити цей справді дивовижний край! Правда, інколи почуєш які там гори в Криму? Всього півтори тисячі метрів над рівнем моря... Але той, хто побував на Кара-Дазі, Ай-Петрі або у Великому Кримському каньйоні, підтвердить, ви сота гір не є мірилом їх мальовничості. |
«Проснувшись,увидел я картину пленительную: разноцветные горы сияли» Пушкин! Он любил Крым, где прошли, по выражению поэта, счастливейшие дни его жизни. Да и как не любить этот воистину дивный край! Правда, иной раз услышишь ну что за горы в Крыму? Всего полторы тысячи метров над уровнем моря... Но тот, кто побывал на Кара-Даге, Ай-Петри или в Большом Крымском каньоне, подтвердит высота гор не есть мерило их живописности. |
| Крим. Круто обриваються до моря хребти Кара-Дагу |
Крым. Круто обрываются в море хребты Кара-Дата |
| Максимальне напруження не тільки м’язів — волі, чітко відпрацьовані прийоми, надійне спорядження і абсолютна довіра до тих, хто поряд. І зовсім неповторне відчуття я це можу! Я зміг! Ось що таке скелелазіння. |
Максимальное напряжение не только мускулов — воли, четко отработанные приемы, надежное снаряжение и абсолютное доверие тем, кто рядом. И совершенно неповторимое чувство: я это могу! Я смог! Вот что такое скалолазание. |
 
| Змагання скелелазів у Криму |
Соревнования скалолазов в Крыму |
| Зелена хвоя, сліпучо білий сніг, сірі камінні зубці й нестерпно синє небо. І дзюрчання води, що відтінює тишу. |
Зеленая хвоя, ослепительно белый снег, серые каменные зубцы и нестерпимо синее небо. И журчание воды, оттеняющее тишину. |
| Кавказ. Ущелина і річка Алібек. На другому плані - вершина Сулахат |
| Кавказ. Ущелье и река Алибек. На втором плане - вершина Сулахат |
| Право на відпочинок щасливе право кожного громадянина СРСР Воно забезпечується і розвитком масового спорту Будівництво канатних підйомників у горах — справа дорога, але держава наша не шкодує коштів на те, щоб дарувати людям здоров’я й радість. Лижі на плече і у вагончик, і замість довгого стомливого підйому десять хвилин лету над сліпучо-білим схилом. А тепер стати на лижі, вдихнути на повні груди гостре гірське повітря, примружитися від блиску неба, сонця, снігу І стрілою вниз! |
Право на отдых счастливое право каждого гражданина СССР! Оно обеспечивается и развитием массового спорта. Строительство канатных подъемников в горах дорогостоящее дело, но государство наше не жалеет средств на то, чтобы дарить людям здоровье и радость. Лыжи на плечо — и в вагончик, и вместо долгого утомительного подъема десять минут парения над сверкающим белизною склоном. А теперь стать на лыжи, вдохнуть полной грудью острый горный воздух, при жмуриться от блеска неба, солнца, снега. И стрелой вниз! |
| На схилах Чегету |
| На склонах Чегета |
| Альпіністи кажуть — у гори ходять по радість. Але щоб подарувати цю радість і собі, і друзям по зв’язці, треба витримати, не підвести, треба багато і вперто тренуватися. |
Альпинисты говорят — в горы ходят за радостью. Но чтобы подарить эту радость и себе, и друзьям по связке, чтобы выдержать, не подвести, надо много и упорно тренироваться. |
 
| Пік Іне та вершина Софруджу |
| Пик Ине и вершина Софруджу |
 
 
| Підготовка альпіністів до сходження |
| Подготовка альпинистов к восхождению |
 
|
На льодовику Кашка-Таш
На леднике Кашка-Таш
|
Кавказ. Високогірна турбаза «Приют-11»
Кавказ. Высокогорная турбаза «Приют-11
|
 
|
На штурм піка Леніна
На штурм пика Ленина
|
Сходження на пік Чурльоніса
Восхождение на пик Чурлениса
|
| Памір, дах світу, заповітна мрія всіх альпіністів і гірських туристів — неприступний, жаданий, бентежний, як і всяка мрія... Полігон для випробування витримки, сили, взаємовиручки, впертості — суворий і прекрасний Памір, який все-таки скорився радянським людям! |
Памир, крыша мира, заветная мечта всех альпинистов и горных туристов — недоступный, желанный, тревожащий, как и всякая мечта... Полигон для испытания выдержки, силы, взаимовыручки, упорства — суровый и прекрасный, и все-таки покорившийся советским людям Памир! |
 
| Сходження на гори не має іншої мети, ніж саме сходження Та це прекрасно, коли людина долає вершину досягнута важка мета завжди сприяє самоствердженню, здійснення мрії впевненості, що ти зможеш зробити ще більше. Вперед і вище, вище, ще вище! |
Восхождение на горы не имеет другой цели, чем само восхождение. Но это прекрасно, когда человек одолевает вершину достигнутая трудная цель всегда помогает самоутверждению, осуществление мечты уверенности, что ты сможешь сделать еще больше. Вперед и выше, выше, еще выше! |
| На гребені піка Леніна |
На гребне пика Ленина |
| Гори не бувають одноманітними, у кожної своє «обличчя», свій неповторний «розчерк» на небі. Але суворі чи привітні — вони ваблять завжди! |
Горы не бывают однообразными, у каждой — свое «лицо», свой неповторимый «росчерк» на небе. Но — суровые или приветливые они манят всегда! |
| У горах Тянь-Шаню |
| В горах Тянь-Шаня |
 
|
Кавказ. Пік Вільної Іспанії
Кавказ. Пик Вольной Испании
|
Тянь-Шань. Пік Аристова
Тянь-Шань. Пик Аристова
|
| У цього різьбяра — Природи — був дуже важкий у роботі матеріал — вода. Та були й вірні помічники — мороз і сонце, та ще вітер. Мороз перетворив воду на сніг і лід, сонячні промені й різкий вітер надали снігу й льоду чудернацьких форм. І людина вражено сказала — яка краса! |
У этого ваятеля — Природы был очень трудный в работе материал вода. Но были и верные помощники мороз и солнце, да еще ветер. Мороз превратил воду в снег и лед, солнечные лучи и резкий ветер придали снегу и льду причудливые формы. И человек потрясенно сказал что за красота! |
 
|
Памір. Льодовик Ніс пар
Памир. Ледник Ниспар
|
Серед кальгаспорів
Среди кальгаспоров
|
| Гірські ріки — майстри прикидатися розіллється тонкими срібними струмочками по камінцях, дзюрчить привітно, зворушливо, мовляв, мене й курка вбрід перейде. Дивись за поворотом зібралась в один тугий потік, реве серед гострих уламків скель, котить величезне каміння... Ще заворот і — синя, привітна, — запрошує напитися з повноводої своєї чаші. |
Горные реки мастерицы притворяться разольется тонкими серебряными ручейками по камешкам, журчит приветливо, умильно, дескать, меня и курица вброд перейдет Глядь — за поворотом собралась в один тугой поток, ревет среди острых обломков скал, катит громадные камни... Еще поворот и синяя, приветливая, зовет испить из полноводной своей чаши. |
| Кавказ. Чегемська ущелина |
Кавказ. Чегемское ущелье |
| Чи доводилося вам пити воду з гірських річок — холодну, прозору, блакитну навіть у долоні? Ковтнеш — заломить у скронях. І така свіжість пройме все тіло — будь-яка втома зникне. Недарма гірські ріки називають живою водою. «І підступною», — додають любителі водного слалому... Що поробиш, спорт складається не тільки з перемог! |
Приходилось ли вам пить воду из горных рек — холодную, прозрачную, голубую даже в ладони. Глотнешь — заломит виски. И такая свежесть войдет во все тело — любая усталость исчезнет Недаром горные реки называют живой водой. «И коварной», — добавляют любители водного слалома... Что ж, спорт состоит не только из побед! |
 
| Саяни. На плотах по Ка-Хему |
| Саяны. На плотах по Ка-Хему |
| Цей всесоюзний плановий маршрут, що проходить Гірським Алтаєм, має третю категорію складності. І, мабуть, він один з найпопулярніших: тут частину шляху мандрівники здійснюють верхи. Тиждень тренувань — і ось уже вервечка вершників в’ється гірськими схилами. Буде про що розповісти друзям з Москви, Києва, Новосибірська... |
Этот всесоюзный плановый маршрут, проходящий по Горному Алтаю, имеет третью категорию сложности. И, пожалуй, он один из самых популярных: часть пути путешественники преодолевают верхом. Неделя тренировок — и вот уже цепочка всадников вьется по горному склону Будет о чем рассказать друзьям из Москвы, Киева, Новосибирска... |
 
|
У горах Алтаю
В горах Алтая
|
Алтай. Річка Катунь
Алтай. Река Катунь
|
| Ані човна, ані плавця на водній гладі. Ані селища, ані самотнього будиночка на березі. Гори задивилися в озеро, перекинули у нього своє відображення — може, тому воно таке глибоке? А озеро завмерло, задивилося на небо без жодної хмаринки — може, тому воно таке прозоре?.. |
Ни лодки, ни пловца на водной глади. Ни поселка, ни одинокого домика на берегу Горы засмотрелись в озеро, опрокинули в него свое отражение — может быть, поэтому оно такое глубокое? А озеро замерло, загляделось на небо без единого облачка — может быть, поэтому оно такое прозрачное?.. |
| Паміро-Алай. Озеро Іскандеркуль |
Памиро-Алай. Озеро Искандеркуль |
Усі ми знаємо про принади лісових хащів, де завжди прохолодне повітря, а в ошатті над головою співають пташки; про тишу і спокій широких річкових плес з темно-зеленою таємничою водою, де шастають прудкі щуки; про білосніжні гірські вершини, що тісно обступають ущелини з дзвінкими потічками на кам’янистому дні... І нас манить туди — у незаймані ліси, на нетоптані луки, на вузькі стежки, бо тільки спілкування з великою Природою дарує найбільшу радість, той безтурботний спокій, який потім обов’язково обернеться здатністю до творчості...
Відомо, що прищеплювати любов до природи необхідно змалку. Важливо виховувати у дітей усвідомлення, що людина — частина природи, а справжнім господарем вона може стати лише тоді, коли пізнає її закони. Ми, жителі великої країни, якій ще треба буде освоювати величезні простори, повинні знати — не тільки як прокласти дорогу в тайзі, але й як зберегти тайгу від пожежі, не тільки як краще влаштувати пікнік у лісі, але й як залишити після себе цей ліс у первозданній красі.
Конституція СРСР — наш Основний Закон — гласить: «Громадяни СРСР зобов’язані берегти природу, охороняти її багатства». Зобов’язані! |
Все мы знаем о прелестях лесной чащи, где воздух всегда прохладен, а в ветвях над головой поют птицы; о тишине и покое широких речных плесов с темно-зеленой таинственной водой, в которой шастают быстрые щуки; о белоснежных горных вершинах, тесно обступающих ущелья со звонкими ручьями на каменистом дне... И нас манит туда — в нетронутые леса, на нетоптанные луга, на узкие тропы, ибо только общение с великой Природой дарит самую великую радость, тот безмятежный покой, который потом обязательно обернется способностью к творчеству...
Известно, что прививать любовь к природе необходимо с малых лет. Важно воспитывать у детей сознание, что человек — часть природы, а настоящим хозяином он может стать тогда, когда познает ее законы. Мы, жители великой страны, которой еще предстоит освоение огромных пространств, должны знать — не только как проложить дорогу в тайге, но и как уберечь тайгу от пожара, не только как получше устроить пикник в лесу, но и как оставить после себя этот лес в первозданной красе. Конституция СССР — наш Основной Закон — гласит: «Граждане СССР обязаны беречь природу, охранять ее богатства». Обязаны! |
 
 
Є на світі Червона книга червона тому, що сигналізує про небезпеку До неї занесені ті тварини, чисельність яких настільки мала, що вони стоять на грані зникнення Від людини залежить, чи залишаться ці тварини на землі... Від людини отже, й від нас з вами. Згадаймо приклади успішного, майже чарівного відновлення колись, здавалося б, приречених видів тварин — зубра, сайгака, соболя, калана, котика, бобра... Ви скажете цим займаються вчені, мисливствознавці. Але й ми можемо і повинні зробити так, щоб до Червоної книги не потрапляли нові види, щоб заєць і ведмідь, вовк і лисиця не залишилися для наступних поколінь лише казковими персонажами.
Хай стануть заповідними будь-який ліс, луг, ущелина. Адже фотомисливство набагато багатше на трофеї, ніж пальба на привіллі. І невже побита міллю звірина шкура або засушені між сторінок рідкісні квіти обдарують вас більше, ніж назавжди залишений у пам’яті граціозний силует звіра, що промайнув у незайманому лісі? |
Есть на свете Красная книга — красная потому, что сигнализирует об опасности. В нее внесены теживотные, численность которых так мала, что они стоят на грани исчезновения От человека зависит, останутся ли эти животные на земле... От человека — значит, и от нас с вами. Вспомним примеры успешного, почти волшебного восстановления недавно, казалось бы, обреченных видов животных — зубра, сайгака, соболя, калана, котика, бобра... Вы скажете — этим занимаются ученые, охотоведы. Но и мы можем и должны сделать так, чтобы в Красную книгу не попадали новые виды, чтобы заяц и медведь, волк и лиса не остались для будущих поколений лишь сказочными персонажами. Пусть же станут заповедными любой лес, луг, ущелье. Ибо фотоохота куда более богата трофеями, чем пальба на приволье. И разве траченная молью звериная шкура или засушенные меж страниц редкостные цветы одарят вас больше, чем навсегда оставшийся в памяти грациозный силуэт зверя, промелькнувший в нетронутом лесу? |
 
| Наше життя було б біднішим без них лякливих і прекрасних мешканців лісів. їхнє життя без нашої допомоги — охорони, підгодовування, просто доброти — обірветься Висновок із цього рівняння з двома відомими нехай зробить кожний!.. |
Наша жизнь была бы беднее без них пугливых и прекрасных обитателей лесов. Их жизнь без нашей помощи — охраны, подкормки, просто доброты — оборвется Вывод из этого уравнения с двумя известными пусть сделает каждый!.. |
 
| На Карпатських полонинах |
| На Карпатских полонинах |
 
| Мешканці Карпатського заповідника — благородний олень і зубр |
| Обитатели Карпатского заповедника — благородный олень и зубр |
 
| Малопомітна краса гілки над водою, квітки, що причаїлася в траві, неозорих, дорогих до щему видноколів — чи не з цього починається любов до Батьківщини, кращої за яку немає нічого на землі! В цій любові черпаємо ми сили, в ній — наша могутність, у ній — джерела творчості й добра. |
Неброская красота ветки над водой, цветка, притаившегося в траве, неоглядных, дорогих до спазма в горле далей — не с этого ли начинается любовь к Родине, краше которой нет ничего на земле! В этой любви черпаем мы силы, в ней — наше могущество, в ней — истоки творчества и добра. |
 
 
| Скільки таланту і вміння вкладено древніми зодчими у ці дивні будови! Поряд з ними чіткіше відчуваєш зв’язок часів, ясніше бачиш джерела народного генія І розумієш не тільки розумом серцем: турбота про збереження історичних пам’яток, культурних цінностей обов’язок громадян СРСР |
Сколько таланта и умения вложено древними зодчими в эти удивительные постройки! Рядом с ними четче ощущаешь связь времен, яснее видишь истоки народного гения И понимаешь не только умом сердцем: забота о сохранении исторических памятников, культурных ценностей долг граждан СССР |
 
| Закарпаття Пам’ятки архітектури XVIII ст. |
| Закарпатье. Памятники архитектуры XVIII в. |
| Залишки Невицького замку Пам’ятка архітектури XIV — XV ст |
| Остатки Невицкого замка. Памятник архитектуры XIV-XV вв. |
| Якщо на душі у вас тривожно, якщо справи пішли не в лад і стали важкими навіть контакти з друзями, влаштуйте собі побачення з при родою. Хай це буде чи міський парк, чи місця заповідні. Недарма цю пораду частенько дають і лікарі. Там легше очиститися від накипу роздратування, метушливості, образ... Гармонія оточуючого світу знайде відгук у серці, допоможе відновити гармонію внутрішнього «я» Там вільно дихається й просторо думається, і ви, нарешті, зможете спокійно і твердо сказати собі. «Знаєш, а ти неправий.. » |
Если на душе у вас смутно, если дела пошли наперекос и стали трудны даже контакты с друзьями, устройте себе свидание с природой. Пусть это будет городской парк или места заповедные. Недаром этот совет частенько дают и врачи. Там легче очиститься от накипи раздражения, суетливости, обид... Гармония окружающего мира найдет отзвук в сердце, поможет восстановить гармонию внутреннего «я» Там вольно дышится и просторно думается, и вы, наконец, сможете спокойно и твердо сказать себе «Знаешь, а ты неправ...» |
 
|
Великий каньйон Криму
Большой каньон Крыма
|
На схилах Головного пасма Кримських гір розташувався Кримський заповідник
На склонах Главной гряды Крымских гор расположился Крымский заповедник
|
| Тиша. Не льодова безмовність вершин, а жива тепла тиша заповідного лісу... Повітря, настояне на прілому листі й грибах, золоті п’ятачки сонця, що насилу пробивається крізь густу крону, ледь вловиме дзюрчання води... |
Тишина. Не ледяное безмолвие вершин, а живая теплая тишина заповедного леса... Воздух, настоянный на прелом листе и грибах, золотые пятачки солнца, еле пробивающегося сквозь густую крону, чуть уловимое журчание воды... |
 
 
 
| Крим. У заповідному лісі |
Крым. В заповедном лесу |
| У життя заповідника не сміє втручатися ніхто впале дерево повинно зогнити, давши можливість рости іншому, і вовк, і олень самі знаходять собі їжу Людина зобов’язана охороняти ці місця, вивчати їх закони. У нашій країні роботі заповідників надається величезна увага, кількість їх повсякчас зростає. |
В жизнь заповедника несмеет вмешиваться никто упавшее дерево должно сгнить, дав возможность расти другому, и волк, и олень сами находят себе пропитание. Человек обязан охранять эти места, изучать их законы. В нашей стране работе заповедников уделяется огромное, внимание, число их все время возрастает. |
 
|
Гірський масив Демерджі-яйла в Криму
Горный массив Демерджи-яйла в Крыму
|
Чорні грифи
Черные грифы
|
| Заповідними бувають не тільки ліси або заплави річок — заповідними ми називаємо й архітектурні ансамблі, й окремі будинки І прикро інколи бачити на стародавніх стінах, що простояли віки і донесли до нас талант і вміння Майстра, автографи легковажних туристів.. |
Заповедными бывают не только леса или поймы рек заповедными мы называем и архитектурные ансамбли, и отдельные здания И горько иногда видеть на древних стенах, простоявших века и донесших до нас талант и умение Мастера, автографы легкомысленных туристов .. |
 
| Судакська фортеця в Криму (пам'ятка архітектури XIV-XV ст.) та середньовічне печерне місто Ескі-Кермен (V-VI ст.) |
Судакская крепость в Крыму (памятник архитектуры XIV-XV вв.) и средневековый пещерный город Эски-Кермен (V-VI вв.) |
 
| Фантазії у природи хоч відбавляй. Здавалося б звичайні сухі стебла й віти, що гнуться на зимовому вітрі Та впадуть на них льодові сніжинки, прихопить їх міцніше морозець, і розцвітуть тоді під зимовою хуртовиною прекрасні білі квіти, якими милуватиметься сама Снігова Королева! Ну а виліпити з кримської сосни веселого снігового зайця це взагалі дрібничка, як кажуть, жарти генія! |
Фантазии у природы хоть отбавляй. Казалосьбы обычные сухие стебли и ветки, гнущиеся на зимнем ветру... Но упадут на них ледя ные снежинки, прихватит их покрепче морозец, и расцветут тогда под зимней вьюгой прекрасные белые цветы, которыми залюбуется сама Снежная Королева! Ну а вылепить из крымской сосны веселого снежного зайца это уж совсем пустяки, как говорится, шутка гения |
 
| Чи доводилося вам спостерігати за «братами нашими меншими» у звичному для них середовищі? І нехай це вимагає терпіння і вправності. Усі зусилля окупляться з лихвою тим задоволенням, яке ви одержите, побачивши безпосередню природну поведінку звіра чи птаха. Як напрочуд вони доповнюють і оживляють навколишній пейзаж! |
Приходилось ли вам наблюдать за «братьями нашимименьшими» в привычной ДЛЯ них среде? И пусть для этого потребуется терпение и сноровка. Все усилия окупятся с лихвой тем удовольствием, которое вы получите, увидев естественное поведение зверя или птицы. Как удивительно они дополняют и оживляют окружающий пейзаж |
| Немає нічого сумнішого за руїни, залишки життя, яке колись буяло... Вони начебто закликають — дбайливо ставтеся до історії та її пам’яток, докладіть праці, й вона окупиться відродженою красою!.. Саме цим і займається створене у нашій країні Товариство охорони пам’яток історії та культури добровільне і дуже популярне товариство. |
Нет ничего печальнеє развалин, остатков бившей когда-то ключом жизни... Они как бы призывают — рачительно относитесь к истории и ее памятникам, приложите труд, и он будет окуплен возрожденной красотой!.. Этим и занимается созданное в нашей стране добровольное Общество по охране памятников истории и культуры. |
 
| Кавказ. Залишки сторожових укріплень в долині р. Ксані (XVII ст.) та брами древньої столиці Грузії Мцхета (пам’ятка архітектури XVIII ст.) |
Кавказ. Остатки сторожевых укреплений в долине р. Ксани (XVII в.) и ворот древней столицы Грузии Мцхета (памятник архитектуры XVIII в.) |
 
|
Кавказ. Вершина Казбек
Кавказ. Вершина Казбек
|
Осінь у горах Киргизії
Осень в горах Киргизии
|
| Вітер свистить у вухах вітер снігових вершин, вітер альпійських луків. І світ несеться назустріч зелений знизу, золотий і синій зверху Щасливої дороги, вершнику в горах, щасливої тобі дороги! |
Ветер свистит в ушах — ветер снежных вершин, ветер альпийских лугов. И мир несется навстречу зеленый снизу, золотой и синий сверху Доброго пути, всадник в горах, доброго тебе пути! |
| Біля підніжжя Киргизького Алатау |
У подножия Киргизского Алатау |
| Кожне місце на землі має свої принади, кожен краєвид — свою, тільки йому притаманну чарівність. Дерево, каміння, вода їхні поєднання нескінченні... |
В каждом месте на земле єсть своя неповторимая прелесть, вкаждом пейзаже — свое, только ему присущее очарование. Дерево, камень, вода — их сочетания бесконечны... |
 
|
У горах Паміро-Алаю
В горах Памиро-Алая
|
Озеро Кулі-Калон у фанських горах
Озеро Кули-Калон в фанских горах
|
| Схилами Каракольської ущелини піднімаються ліси тянь-шанської ялини |
| Пo склонам Каракольского ущелья поднимаются леса тянь-шанской ели |
| Ці мешканці заповідних місць беззахисні перед людьми — ані втекти ані вкусити... Сумно бачити іноді неосяжні букети в руках у людей Навіщо це бажання зірвати побільше? Милуватися не руйнуючи адже це прекрасно! |
Эти обитатели заповедных мест беззащитны перед людьми — ни убежать, ни укусить... Грустно видеть иной раз необъемные букеты в руках у людей. Зачем это желание сорвать побольше? Любоваться не разрушая — ведь это прекрасно! |
 
 
| Часто гори здаються ненаселеними. І справді — хто може жити у цьому світі скель та убогої рослинності? Та не поспішайте з висновками, знайте за вами обережно і уважно стежать очі тих, хто, пойнятий віковим інстинктом, просто не хоче брати нас, людей, «до компанії» |
Часто горы кажутся необитаемыми. И в самом деле — кто может жить в этом мире скал и убогой растительности? Но не спешите с выводами, знайте — за вами осторожно и внимательно следят глаза тех, кто, движимый вековым инстинктом, просто не хочет брать нас, людей, «в компанию» |
 
| У лісах Гірського Алтаю мешкають і звичайний тхір, і рідкісний звір кіт манул |
В лесах Горного Алтая обитают и обычный хорь, и очень редкий зверь кот манул |
 
| Барви гір бувають різними. Соковитими або суворими, надзвичайно мінливими чи веселковими, що плавно переходять одна в одну, а може, ніжними, пастельними — як на цих знімках... Але вони завжди прекрасні, як прекрасний сам гірський пейзаж, хоч і складається він, здавалося б, завжди з одних і тих же компонентів — лісу, озер і вершин, увінчаних сніговими папахами. Та здається — ніколи й ніде ви не бачили такого синього, такого білого, такого зеленого кольору, як у цих памірських озерах! |
Краски гор бывают разными. Сочными или суровыми, сменяющимися мгновенно или радужными, плавно переходящими друг в друга, а может быть, нежными, пастельными — как на этих снимках... Но они всегда прекрасны, как прекрасен сам горный пейзаж, хоть и состоит он, казалось бы, всегда из одних и тех же компонентов — леса, озер и вершин, увенчанных снежными папахами. Но кажется — никогда и нигде вы не видели такого синего, такого белого, такого зеленого цвета, как в этих памирских озерах! |
| Камінь, камінь, камінь — безмежні його можливості вразити нас небаченим абрисом, структурою, побудовою. Встигайте тільки клацати затвором фотоапарата, щоб пізніше, вдома, ще багато разів одержувати насолоду від побаченого. |
Камень, камень, камень безграничны его возможности поразить нас невиданным абрисом, структурой, построением. Успевайте только щелкать затвором фотоаппарата, чтобы позже, дома, еще много раз наслаждаться увиденным. |
 
|
Саяни. Заповідник «Столби». Скеля «Пір’я»
Саяны. Заповедник «Столбы». Скала «Перья»
|
Скеля «Похмурий дід» у заповіднику «Столби»
Скала «Угрюмый дед» в заповеднике «Столбы»
|
 
|
Тянь-Шань. На льодовику Інильчек
Тянь-Шань. На леднике Иныльчек
|
Тянь-Шань. У районі озера Іссик-Куль
Тянь-Шань. В районе озера Иссык-Куль
|
Гори славляться не тільки заповідними стежками і неповторними пейзажами. І кличуть не одних лише туристів. У високогірних районах нашої країни виявлено значні й нерідко унікальні природні багатства. До того ж, ці райони — створені самою природою лабораторії для безлічі наукових дослідів. Наука, озброєна сучасними методами досліджень, не тільки відповідає на ряд теоретичних питань, але й відкриває шлях різносторонньому господарському освоєнню високогір’я. Гідроелектростанції та курорти, обсерваторії й біологічні станції піднімаються все вище й вище у гори, а попереду йдуть люди найрізноманітніших професій — монтажники, будівельники, підривники, водії машин, астрофізики, метеорологи, генетики і багато інших. Вони розвідують гірсько-хімічну сировину і вивчають петрогліфи, допомагають акліматизуватися садам і вивчають товщину земної кори, пасуть отари і будують спортивні комплекси...
Нелегко доводиться людям, які живуть і працюють у горах. Тут перевантаження майже звичне явище, треба пристосуватися до кисневої недостатності, до різкої зміни погоди, привчити себе до постійної зібраності, до точного розрахунку кожного кроку й жесту, до того, що помилка, навіть дріб’язкова, неуважність, навіть незначна, можуть коштувати життя...
Люди, що працюють у складних умовах високогір’я, втілюють у життя рядки з нашого Основного Закону: «В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в СРСР вживаються необхідні заходи для охорони і науково обгрунтованого, раціонального використання землі та її надр...» |
Горы славятся не только заповедными тропами и неповторимыми пейзажами. И зовут не одних лишь туристов. В высокогорных районах нашей страны обнаружены значительные и нередко уникальные природные богатства. Кроме того, эти районы — созданные самой природой лаборатории для множества научных изысканий. Наука, вооруженная современными методами исследования, не только отвечает на ряд теоретических вопросов, но и открывает путь многостороннему хозяйственному освоению высокогорья. Гидроэлектростанции и курорты, обсерватории и биологические станции поднимаются все выше и выше в горы, а впереди идут люди самых различных профессий — монтажники, строители, взрывники, водители машин, астрофизики, метеорологи, генетики и много других. Они разведывают горно-химическое сырье и изучают петроглифы, помогают акклиматизироваться садам и измеряют толщину земной коры, пасут стада и строят спортивные комплексы...
Нелегко приходится людям, живущим и работающим в горах. Здесь перегрузки чуть ли не обычное явление, надо приспособиться к кислородной недостаточности, к "резким сменам погоды, приучить себя к постоянной собранности, к точному расчету каждого шага и жеста, к тому, что ошибка, даже пустячная, небрежность, даже незначительная, могут стоить жизни...
Люди, работающие в сложных условиях высокогорья, воплощают в жизнь строки из нашего Основного Закона: «В интересах настоящего и будущих поколений в СССР принимаются необходимые меры для охраны и научно обоснованного, рационального использования земли и ее недр...» |
 
 
 
| Право на працю священне право кожної радянської людини. Воно включає в себе і право на вибір професії, роду занять і роботи у відповідності з покликанням, здібностями, професійною підготовкою, освітою та урахуванням суспільних потреб. У горах можна зустріти людей найрідкісніших спеціальностей гляціологів, вулканологів, астрономів... Вони обрали свій життєвий шлях і прийшли сюди. Та навіть така, здавалося б, ординарна посада, як чабан, набуває тут відтінку винятковості. Гірські умови диктують і особливе ставлення до своєї праці. Вчитель у школі крихітного аулу або прохідник на будівництві тунелю, співробітник контрольно-рятувальної станції або кухар у альпіністському таборі — він горець. А гори відбирають сильних, не терплять пристосовництва. І той, хто витримав випробування висотою, повертається в гори, знову й знову Він став одним з тих, кому скорюються вершини! |
Право на труд священное право каждого советского человека. Оно включает в себя и право на выбор профессии, рода занятий и работы в соответствии с призванием, способностями, профессиональной подготовкой, образованием и учетом общественных потребностей. В горах можно встретить людей самых редких специальностей — гляциологов, вулканологов, астрономов... Они избрали свой жизненный путь и пришли сюда. Но даже такая, казалось бы, ординарная должность, как пастух, приобретает здесь оттенок исключительности. Горные условия диктуют и особое отношение к своему труду И будь то учитель в школе крохотного аула или проходчик на строительстве тоннеля, сотрудник контрольно-спасательной станции или повар в альпинистском лагере он горец. А горы отбирают сильных, не терпят приспособленчества. И тот, кто выдержал испытание высотой, возвращается в горы опять и опять. Он стал одним из тех, кому покоряются вершины! |
 
| Карпати. Бухтівецький водоспад |
| Карпаты. Бухтивецкий водопад |
 
 
 
| Подивіться на святковий одяг горців, на дивовижні вироби їх умільців: кінську збрую, глиняний посуд, вироби з дерева й каміння.. Мабуть, сама природа вчить по-особливому бачити навколишній світ |
Посмотрите на праздничные одежды горцев, на изумительные изделия их умельцев: сбрую лошадей, глиняную посуду, поделки из дерева и камня... Видно, сама природа учит по-особому видеть окружающий мир. |
| Це химерне нагромадження скель оспіване Максиміліаном Волошиним — чудовим російським поетом. Море і гори завжди дарували світлі й важкі години натхнення художникам та співакам, письменникам та музикантам, скульпторам та поетам... А ті, у свою чергу, дарували безсмертя безвісній затоці, самотній сосні на скелі... |
Это причудливое нагромождение скал воспето Максимилианом Волошиным замечательным русским поэтом. Море и горы всегда дарили светлые и трудные часы вдохновенья художникам и певцам, писателям и музыкантам, скульпторам и поэтам... А те, в свою очередь, дарили бессмертие безвестному заливу, одинокой сосне на скале... |
 
| Крим Вулканічний масив Кара-Даг |
Крым Вулканический массив Кара Даг |
| Неприступні скелі, кам’яні цирки, густі тумани з нульовою видимістю — важко вирвати у гір їхні таємниці. |
Неприступные скалы, каменные цирки, плотные туманы с нолевой видимостью — трудно вырвать у гор их тайны. |
 
| Крим. У Долині привидів |
Крым. В Долине привидений |
| Фізики, хіміки й математики не рідше, ніж геологи, географи чи спелеологи обживають ці пустельні й важкоприступні місця. Адже наука прокладає шляхи у незнане не тільки за стінами столичних інститутів... |
Физики, химики и математики не реже, чем геологи географы или спелеологи обживают эти пустынные и труднодоступные места. Ведь наука прокладывает дороги в незнаемое не только за стенами столичных институтов... |
| Кримська астрофізична обсерваторія |
Крымская астрофизическая обсерватория |
| На Північному Уралі |
| На Северном Урале |
| Їх доставив сюди вертоліт — геологів, першопрохідців. Ще хвилина і вони залишаться самі серед нагромадження каміння, що перемежовується білими латками снігу Чи буде вдалим їхній пошук? Невідомо. Зате відомо, що на них чекає нелегкий шлях. |
Их доставил сюда вертолет — геологов, первопроходцев. Еще минута и они останутся одни среди нагромождения камней, перемежающихся белыми заплатками снега. Удачен ли будет их поиск? Неизвестно Зато известно, что их ждет нелегкий путь. |
 
| Геологи на Полярному Уралі |
Геологи на Полярном Урале |
| Спелеологія може бути захопленням, а може — професією. Печери, сховані глибоко під землею, допомагають вченим відповісти на ряд запитань, пов’язаних з будовою землі, її історією і навіть її майбутнім. І саме завдяки спелеологам люди одержують у дар казкову красу підземних палаців і гротів. |
Спелеология может быть увлечением, а может — профессией Пещеры, скрытые глубоко под землей, помогают ученым ответить на ряд вопросов, связанных со строением земли, ее историей и даже ее будущим. И именно благодаря спелеологам люди получают в дар сказочную красоту подземных дворцов и гротов. |
 
|
Крим. У гірських глибинах
Крым. К глубинах гор
|
Лисанська печера в Саянах
Лысанская пешера н Саянах
|
| Різкий альпійський рельеф, численні крутостінні першини, льодовики, незаймана природа — це хребет Кодар |
Резкий альпийский рельєф, многочисленные крутостенные вершины, ледники, нетронутая природа — это хребет Кодар |
| У Читинській області, в районі хребта Кодар пройде найпівнічніша дільниця траси БАМу Повні скарбів надра, неозорі ліси, нові, дивні за своєю красою туристські маршрути — до всього цього прокладе шлях найзнаменніша будова наших днів Байкало-Амурська магістраль. |
В Читинской области, в районе хребта Кодар пройдет самый северный участок трассы БАМа. Полные сокровищ недра, необозримые леса, новые удивительные по своей красоте туристские маршруты — ко всему этому проложит путь самая знаменитая стройка наших дней — Байкало-Амурская магистраль. |
 
|
Ріка Льодова
Река Ледниковая
|
На льодовику Євгена Тимашова
На леднике Евгения Тимашева
|
| Озеро в районі хребта Кодар |
Озеро в районе хребта Кодар |
| На шляху до льодовиків |
На пути к ледникам |
| He так давно лише мисливець та чабан були мешканцями високогір’я І низький, складений з каміння і шкур кіш був єдиною будівлею в горах. А тепер крокують через хребти ажурні опори ліній електропередач, піднялися будови гідроелектростанцій, розкинулися спортивні корпуси... Людина обживає гори. |
Не так давно лишь охотник да чабан были обитателями высокогорья И низкий, сложенный из камней и шкур кош был единственной постройкой в горах. А теперь зашагали через хребты ажурные опоры линий электропередач, поднялись здания гидроэлектростанций, раскинулись спортивные комплексы. Человек обживает горы. |
 
| У горах Тянь-Шаню |
В горах Тянь-Шаня |
 
|
Ріка Вахш на Памірі
Река Вахш на Памире
|
Так починався Нурек
Так начинался Нурек
|
 
|
Перекриття Вахшу
Перекрытие Вахша
|
Будні скелелазів-монтажників
Будни скалолазов-монтажников
|
 
 
| Незвичайні в горах танці и пісні — вони колоритні, як навколишні пейзажі. Тут дбайливо зберігають традиції — наполеглива праця в будні, яскраві іскрометні веселощі у свята. І ще — неодмінна гостинність: гостя треба не тільки нагодувати, дати притулок, але й розважити — старою легендою, мудрою розмовою. |
Необычны в горах танцы и песни — они колоритны, как окружающие пейзажи. Здесь бережно хранят традиции — упорный труд в будни, яркое искрометное веселье — в праздники. И еще — непременное гостеприимство: гостя надо не только накормить, приютить, но и развлечь — старой легендой, мудрым разговором. |
| Тува. Мунгун-Тайга |
| Тува. Мунгун-Тайга |
| Море, гори і небо — невичерпне джерело натхнення поетів і художників. Чи не в цих краях побували Микола Реріх і Рокуелл Кент? Чіткі силуети, мінлива краса барв, вигадливість освітлення породили епічний розмах їх полотен. |
Море, горы и небо — неиссякаемый источник вдохновения поэтов и художников. Не в этих ли краях побывали Николай Рерих и Рокуэлл Кент? Четкие силуэты, изменчивая прелесть красок, причудливость освещения породили эпический размах их полотен. |
 
|
Вечірнє сонце Алтайських гір
Вечернее солнце Алтайских гор
|
Східне узбережжя Криму
Восточное побережье Крыма
|
| Памір. Високогірна гідрогляціомстеорологічна обсерваторія на льодовику федченка |
| Памир. Высокогорная гидрогляниометеорологическая обсерватория на леднике федченко |
| Заілійський Алатау |
| Заилийский Алатау |
Є у горах страшна небезпека, що загрожує і людям, і тваринам, і деревам, і будовам — це лавини, селі, обвали. Згубні, руйнівні, несподівані...
Несподівані? Так було раніше. Зараз на шляху цих нищівних явищ природи стала молода наука гляціологія Десять-одинадцять місяців на рік проводять гляціологи в горах. Вони не тільки вивчають фізичні властивості льодовиків, умови їх виникнення, діяльності, поширення, але й визначають центри утворення лавин, складають схеми й карти небезпечних дільниць. А завбачити — це означає попередити біду |
Есть в горах страшная опасность, грозящая и людям,и животным, и деревьям, и постройкам — это лавины, сели, обвалы. Губительные, разрушительные, неожиданные...
Неожиданные? Так было раньше. Сейчас на пути всесокрушающих этих явлений природы встала молодая наука — гляциология Десятьодиннадцать месяцев в году проводят гляциологи в горах. Они не только изучают физические свойства ледников, условия их возникновения, деятельности, распространения, но и определяют центры образования лавин, составляют схемы и карты опасных участков. А предсказать — это значит предупредить беду |
 
 
| Наука і практика у нашій країні нероздільні — радянська держава організує впровадження результатів наукових досліджень у народне господарство. Так було розвіяно міф про нездоланність селей — рекомендовані вченими заходи дозволили уникнути руйнівних наслідків, а в районі Алма-Ати зупинити сель спеціальною протисельовою греблею. І «чиста наука» — гляціологія, що займається проблемами фізики снігу і лавин, виявилася справді-таки прикладною! І йдуть у гори люди рідкісної і важкої професії — щоб вивчати льоди і ними керувати! |
Наука и практика в нашей стране неразделимы — советское государство организует внедрение результатов научных исследований в народное хозяйство. Так был развеян миф о непреодолимости селей — рекомендованные учеными меры позволили избежать разрушительных последствий, а в районе Алма-Аты остановить сель специальной противоселевой плотиной. И «чистая наука» — гляциология, занимающаяся проблемами физики снега и лавин, оказалась самой что ни на есть прикладной! И уходят в горы люди редкой и трудной профессии — чтобы изучать льды и ими управлять! - |
| Ретрансляційна станція «Північна» в районі Киргизького Алатау |
| Ретрансляционная станция «Северная» в районе Киргизского Алатау |
| Сколихнулися груди землі, зсунулися з місця, тріснули скелі, з гуркотом вилетіли з надр вогонь, і попіл, і рідка лава. Народився новий вулкан. З жахом біжить від нього все живе — і тільки люди незвичайної професії, вулканологи, намагаються підібратися якомога ближче до потоку вогню й каміння |
Всколыхнулась грудь земли, сдвинулись с места, треснули скалы, с грохотом вылетели из недр огонь, и пепел, и жидкая лава. Родился новый вулкан. В ужасе бежит от него все живое — и только люди удивительной профессии, вулканологи, стремятся подобраться как можно ближе к потоку огня и камней. |
| Камчатка — край вулканів. Авачинська сопка вранці |
Камчатка — край вулканов. Авачинская сопка рано утром |
 
| «Труд вулканологів здається нам, непосвяченим, геройством. Але для них це — улюблена справа, що приносить величезне задоволення.Потім, у тиші лабораторій, вони вивчатимуть взяті зразки, записи, плівки, щоб розширити й поглибити знання людини про природу. |
Труд вулканолога кажется нам, непосвященным, геройством. Для них же это — любимое дело, приносящее огромное удовлетворение. Потом, в тиши лабораторий, будут они изучать взятые образцы, записи, пленки, чтобы расширить и углубить знания человека о при- |
 
|
Світанок на Камчатці
Рассвет на Камчатке
|
Грязьовий котел
Грязевой котел
|
 
|
Паужетська геотермічна електростанція
Паужетская геотермическая электростанция
|
Сірчана фумарола в кратері вулкана
Серная фумарола в кратере вулкана
|
 
| Кратери вулкана Крашенинникова. Вдалині — вулкан Кроноцький |
| Кратеры вулкана Крашенинникова. Вдали — вулкан Кроноцкий |
| Ось і закінчилася наша подорож у горах. І тепер настав час сказати про тих, хто допоміг нам побачити сніги Паміру і карпатські ліси, неозорі пасовиська Тянь-Шаню і величні льодовики Кавказу, кам’яний розсип Уралу і химерні контури фанських гір... Про тих, хто познайомив нас із людьми рідкісних професій і захоплень — з альпіністами й гляціологами, прохідниками тунелів і вулканологами, скелелазами і астрономами, спелеологами і геологами... Хто показав нам нелегку працю чабанів і граціозні танці горянок, зафіксував рідкісних звірів і птахів, проник у заповідні нетрі й зійшов на стрімкі скелі... Настав час з вдячністю сказати про авторів фотознімків, що складають цей альбом, фотокореспонденти і фотографи-аматори, аси цієї нелегкої і прекрасної професії і новачки, вони вклали у свою роботу не просто працю, вміння і незвичайну сміливість. Щоб сфотографувати сходження на гору, треба бути його учасником. Стояти поруч з вулканологом поблизу фонтанів вогню й розжареного попелу. Кочувати з чабаном крутими пасовиськами. Мерзнути з гляціологами, «брати» перевали з гірськими туристами, висіти з монтажником на опорах ГЕС... І все це з важкою і тендітною камерою в руках, ловлячи найнезвичайніший ракурс, найнапруженіший момент, думаючи не тільки про те, як закріпитися на скелі або схилі, але і як не пропустити той єдиний, необхідний, найнайнеобхідніший кадр! |
Вот и закончилось наше путешествие в горах. И теперь пришла пора сказать о тех, кто помог нам увидеть снега Памира и карпатские леса, необозримые пастбища Тянь-Шаня и величественные ледники Кавказа, каменную россыпь Урала и причудливые контуры фанских гор... О тех, кто познакомил нас с людьми редкостных профессий и увлечений — с альпинистами и гляциологами, проходчиками тоннелей и вулканологами, скалолазами и астрономами, спелеологами и геологами... Кто показал нам нелегкий труд чабанов и грациозные танцы горянок, запечатлел редких зверей и птиц, проник в заповедные дебри и взошел на отвесные скалы... Пора с благодарностью сказать об авторах фотоснимков, которые и составили этот альбом, фотокорреспонденты-профессионалы и фотографы-любители, асы этой нелегкой и прекрасной профессии и новички, они вложили в свою работу не просто труд, умение и недюжинную смелость. Чтобы сфотографировать восхождение на гору, надо быть его участником. Стоять рядом с вулканологом вблизи фонтанов огня и раскаленного пепла. Кочевать с чабаном по крутым пастбищам. Мерзнуть с. гляциологами, «брать» перевал с горными туристами, висеть с монтажником на опорах ГЭС... И все это с тяжелой и хрупкой камерой в руках, ловя самый редкостный ракурс, самый напряженный момент, думая не только о том, какзакрепиться на скале или откосе, но и как не пропустить тот единственный, необходимый, самый-самый кадр! |
Видавництво висловлює подяку фотокореспондентам та фотоаматорам, які брали участь у створенні альбому:
Беляеву Леоніду Олексійовичу (Дніпропетровськ) — 2, 8, 26, 29, 55, 158;
Борблику Євгену Леонідовичу (Київ) — 49;
Вайнштейну Ігорю Володимировичу (Петропавловськ-Камчатський) — 102, 150, 152 — 153, 154, 157.
Варанка Антанасу Андрюсовичу (Вільнюс) — 7, 36, 37;
Воїнову Михайлу Вадимовичу (Київ) — 13, 30, 126, 127
Градову Борису Даниловичу (Київ) — 106;
Гридіну Миколі Йосиповичу (Москва) — обкладинка, 9, 86, 135,
Дацюку Ярославу Юрійовичу (Київ) — 63, 111, 135,
Дєдуху Олексію Петровичу (Київ) — 98 — 99;
Дерлеменку Євгену Анатолійовичу (Київ) — 20, 21, 56, 74, 82, 83;
Дубасу Володимиру Олексійовичу (Львів) — 107,
Жданову Миколі Миколайовичу (Київ) — 8, 34, 46, 52,
Зеленіну Георгію Івановичу та Войтенко Ларисі Андріївні (Ялта) -66, 67, 70, 71, 75, 114, 115, 122:
Клейнеру Юрію Яковичу (Київ) — 13;
Колосову Геннадію Вікторовичу (Москва) — 118, 121,133,
Кропивницькому Ігорю Олексійовичу (Київ) — 12,26, 60,62, 63, 110, 111, 138
Кузовкову Віталію Федоровичу (Київ) 91,
Логинову Борису Васильовичу та Маркелову Олександру Сергійовичу (Москва) 24, 27, 28, 29. 94, 105, 131, 134;
Лугов’єру Данилу Абрамовичу (Москва) 9, 45, 100, 140;
Львову Борису Васильовичу (Київ) 56, 57, 60, 61, 81,
Мельнику Михайлу Артамоновичу (Київ) 80;
Міліцину Марку Геннадійовичу (Київ) — 8, 22, 23,
Мінделю Борису Олександровичу (Київ) 110, 111,
Мишаничу Степану Васильовичу (Київ) — 10, 14, 64 — 65,
Онанову Самвелу Ашотовичу (Тбілісі) — 84;
Опаліну Вадиму Івановичу (Москва) 50, 51,
Орлову Миколі Павловичу (Ялта) — 18, 68, 70, 71, 72, 73, 76, 96, 112 116;
Папік’яну Роберту Татевосовичу (Москва) — 48, 58, 78,95, 110;
Петрухіну Сергію Миколайовичу (Москва) — 120;
Печканову Володимиру Миколайовичу (Алма-Ата) 94, 142,
Полякову Анатолію Миколайовичу (Новосибірськ) — 56, 81, 88, 90, 97, 100, 106, 107, 123, 128, 129, 130, 132, 135, 144, 145, 146, 147, 148, 160;
Свєтлакову Валерію Андрійовичу (Красноярськ) — 40, 57,77,92,101,136;
Святському Адольфу Михайловичу (Київ) — 124, 126;
Сєдєльникову Віктору Миколайовичу (Алма-Ата) — 28, 36, 38, 42, 44;
Смородському Володимиру Івановичу (Київ) — 62, 63,95;
Чернявському Михайлу Івановичу (Київ) — 108, 109, 139,
Шаїнському Йосипу Мироновичу (Київ) — 16, 17
|
