Сиділи ми й пили одне -
«біоміцин» (біле міцне);
та враз начальство нас жене в забій учвал:
там кращий наш стахановець
завалений ляга внівець, -
ловив він в лаві ґав, знавець, а тут обвал!

Колись ГУТабу офіцер,
він був зразком нам дотепер,
він був, як юний піонер, - завжди готов!
Звідтіль до нас прийшов в Донбас
й був першим, як вугілля тряс, -
що ж, першим завалитись час йому прийшов.

Залізли в штрек, й колишній зек
сказав, наказу поперек:
«От лихо, цур йому та пек, біда, аврал!
Ось розкопаємо - й він знов
п’ять норм даватиме - агов! -
й розцінки падатимуть, мов отой обвал.

Він буде знов у всій красі,
ідеології носій...
Хай він без всіх, а ми усі - без одного!»
...При Сталіні жив в Талліні,
а вмер в Донецьку-Сталіно,
лежить він, де копалини, й нам жаль його.