Є телевізор! Я збувся корови,
з ним відтепер я щасливий до краю:
більше вікна він, й такий кольоровий -
ґрати з вікна у Європу він крає!

Що? Де? Коли? -
повний огляд та звіт:
втрати від злив
та з орбіти привіт.

Фільм, детектив, -
тут біжу в магазин,
бо пропустив
дев’ять перших частин.

Вмикаю київську - там про нітрати;
та ось скінчилося - і репортаж:
Верховна сесія! Такі дебати!
Й усі при галстуках! Здуріти аж!

Я - при екрані, сьогодні я - в світі,
нащо мені знати власну адресу?
Я тут сиджу й дрібно бачу щомиті
Рейганшу Ненсі чи Нессі з Лох-Несу...

Зирк у екран -
там мандрівницький клуб:
Афганістан,
наш «турист» та чийсь труп.

Розгардіяш,
діло швах, десь - бабах...
Ах, це вже наш
вже не наш Карабах.

Дивлюся в конкурсі дівочі статі,
потому - виборчий ажіотаж,
аж ось - улюблений З’їзд депутатів!
Гарчать та гавкають - здуріти аж!

Як не глядач ти - чи бог тебе вшкварив,
чи змордували твої ж таки ближні:
ти ж бо не знаєш, що Карпов й Каспаров
роблять три роки три рази на тижні!

Стежу завжди
за програмою «Час»:
хліба пуди
та згуртованість мас.

Врізався поїзд
в літак й пароплав,
а принциповість -
девіз наших лав!

Про радіацію хтось став питати;
мені це - поруч тут, а в них - монтаж:
Верховна сесія, З’їзд депутатів -
по стелі бігають й дуріють аж!

Як продовбти упередження Дуськи?
Тягне у гості вона щонеділі;
Дуська кричить, що мені, мовляв, дзуськи -
й далі сидіти собі у безділлі!

Так, я сиджу,
бо сказали якраз:
каву чужу
ми придбали за газ,

в наших корів
продуктивності спад,
й хтось захворів
від саперних лопат.

А далі - весело: попи патлаті
й кооператори уходять в раж;
Верховній сесії З’їзд депутатів
нагонить холоду - здуріти аж!

Ну, і оскільки такий я став дока,
хлопці мене депутатом обрали,
й рвався в ефір я з промовою, доки
враз не зомлів, як усі ліберали...

Чую: «Мабуть,
буде добре в кінці, -
слідство ж ведуть
заповзяті знавці!

Наші голи
пропускає «Спартак»,
й ось вже прийшли
Кашпировський й Чумак».

Дали ефір мені, а о дев’ятій
сказала лікарка: «Піди приляж!
Верховна сесія, З’їзд депутатів, -
від них не дивно тут здуріти аж».