Якщо зовні твій друг - з папуг,
чи орел, чи то так - коршак,
й ти іще не добрав: мовляв,
він з круків, а чи з ґав, -

його вгору з весни тягни,
де немає ланів та нив,
хай він зерно твоє клює, -
так збагнеш, хто він є.

Якщо він в небесах - не птах,
ледь у небі гроза - щеза,
свище про переляк, мов шпак,
й землю риє, як грак, -

отже, він - горобець, й кінець,
ти його з вишини жени,
не беруть вгору їх, мілких,
й нічичирк про таких.

Якщо ж він хробаків не рив,
тільки те, що ти дав, дзьобав,
а як в тебе крило звело -
він підтримав, було;

якщо вітру мотив ловив,
з буревісником грав й ширяв -
поділись з ним усім - адже ж
він наллє тобі теж.