Аж просвіту немає від цих інтелігентів,
куди не плюнь - враз влучиш комусь на капелюх!
Покликати б ту відьму, що жила у нас в Ігрені,
й на них наслати пару золотух!

У моду зараз входить єретицтво,
і замість нас - народжених в стерні -
тепер нахабно лізуть в керівництво
ті, що кругом бриньчать свої пісні.

Що наша влада? - Кинула вузду,
кулак залізний - геть увесь іржавий...
Мені довірте - й лад я наведу
у нашій розхолодженій державі!

Плетуть, що треба мати свідоцтво про освіту,
щоб успіху досягти у баб та інших дам...
Я взимку снігу чи грязюки влітку - щоб я луснув! -
за ті ікси та ігреки не дам!

Тут ми з одним з району з танців вийшли
і трохи побалакали в кущах -
так в нього синяки тепер як вишні
і похідні частинні у штанях.

Такому дайте волі зайвину -
він доведе до гога і магога...
Як слід я птицю-тройку підстьобну,
довірте тільки, - я ж не Гоголь-моголь!

Та нам в пригоді стане й заучений відмінник:
таке щось нам скапарить - всім ворогам на страх!
Наприклад, батарейковий годинник -
міцний кастет в досвідчених руках.

Позбудемось всіляких перекручень
шляхом жорсткої чистки та миття!
Повинен кожен бути добрий учень
у нашій школі справжнього життя.

Я вирішив: теперішня доба -
вона моя, і хоч втопіть у стопці!
А Гоголь-моголь - хай про себе дба,
а ви - мене дотримуйтеся, хлопці.

Незручно керувати населенням багатим,
той приріст нам потрібний, як гиря на горбі!
А в ньому, кажуть, винні кмин з мускатом;
щодо «Мускату» - знаю по собі...

Позбудемося купи знань нікчемних
та зміцнимо невинність наших лав!
Я б навіть за тридцятку, невід’ємно - щоб я луснув! -
всіх Нью́тонів й Конфуціїв віддав!

Але ж і я щось вивчив назубок, -
здійсню, нарешті, соціальний задум!
Я вам влаштую хоч куди «стрибок» -
як тільки увійду у вищу владу.