Я тепер на баб завзятий -
перестав я розрізняти,
дев’яносто де, де шістдесят.
Хай вона собі премудра,
хай на ній усюди пудра -
краще доглядати поросят.
Я колись був теж непевний -
був з бабами дуже чемний,
а з одною - довго був ласкав.
Та тепер мені плювати,
що з райради в неї мати,
а сестру - парторг за себе взяв.
Щоб якусь мадмуазелю
я пустив в свою постелю -
та скоріше б чорта домоглась!
Навіть будуть умовляти
втрьох - вона, сестра та мати -
відповім їм гордовито: зась!
Я усім кажу вам: дзуськи! -
хоч дівчата, хоч бабусі,
дев’ятнадцять вам, чи шістдесят.
З мене зробите публіку, -
в мене ж досвід - більш піввіку...
Все, піду догляну поросят.
|