У країні тридев’ятій
(тричі дев’ять - двадцять сім)
все трималося на блаті,
й це було відомо всім.

Запиячив тамтешній король,
бо забув провідну свою роль,
жінку потопив в наливках,
донька нудиться у дівках,
а синка засудив партконтроль.

В тридесятій глухомані
(тричі десять - тридцять, десь)
жив правитель у пошані,
заклопотаний увесь.

Мир та спокій спокусливий там,
бо правитель - бурбон був і хам,
щоб настала в хаті тиша,
дисидентів перевішав,
відтоді нудьгував собі сам.

В стороні триодинадцять
(тобто, індекс тридцять три)
їхній цар був хвора цяця, -
так казали доктори.

Був він мілітарист та вандал,
на сусідів брехав, як шакал,
надсилав їм щосуботи
поштою дошкульні ноти, -
викликав міжнародний скандал.

...Тридцять третій цар сказився:
обмаль в нього, бач, землі.
На сусідську спокусився;
але й там є королі!

«Потребує приборкання він!» -
Тільки рекрути - п’ють, як один,
а стратеги й генерали
всі на плахах повмирали;
а в повітах - очікують змін.