Я був права рука коногона
(це не те, що сільський коновал), -
в шахтарів і зарплата законна,
та ще й премії є щоквартал.

А з такими грошима в кишені -
не почнеш випивати натще...
Тож я мав наречену в Ігрені
й двох шалав у Донецьку іще.

До Ігрені листи пишу зрання,
а потому - шалави й спиртне;
вечорами - одне катування,
а всю ніч - мордування одне.

Я дивлюся - здоров’я згасає,
та й на шахті - щоранку скандал,
і ніяких вже сил не стачає,
та й тих премій, що мав щоквартал.

Просто впину не знають шалави -
і я вирішив твердо про них:
поки зовсім не став я хирлявий -
знайдуть хай собі інших дурних!..

І домігся свого результату,
мені заздрить шахтарський загал:
я один пропиваю зарплату,
та і премію теж, - щоквартал!