Там, де грядки тінисті,
в городі край села,
на рідному обійсті
тихцем вона росла.

Гайнула мати в Гагру,
у батька - безліч справ,
зате знайомий Аґрус
гіллям своїм вкривав.

Буває часто-густо,
що не минеш знегод;
і молода Капуста
побачила - його.

Буряк - відомий овоч, -
угадував момент.
У нього дід - попович
й цукровий продуцент.

Батьки його тримали
в Одесі п’ять шинків,
а він зім’яв чимало
капустяних листків.

Він мав принадний вигляд,
бадилля - як султан,
й Капуста, ледь достигла,
зчинила з ним роман.

Казкову насолоду
він обіцяв, і ось -
«До мене йди з городу!» -
сказав їй він якось.

І пишна скороспіла
Капустка молода
як куля полетіла
з квадратного гнізда.

І біле листя м’яте
срамник зафарбував...
Була у Ялті мати,
та й Аґрус вже обпав.

Й не знала Капустина,
урвавши щастя шмат,
що сохнув біля тина
закоханий Томат.

І тільки потім взнала:
любовний запал вщух.
Як бульба, морква й сало -
втопилася в борщу.

Від суму - помідори
в Томата несмачні;
і Аґрус плакав з горя,
зацвівши повесні.