Втягати до хребта живіт - корисно, тільки важко... Оце й усе. Усім привіт. І досить, бідолашко. Зімкнути лави та роти! Та підтягнути животи! А хто голодний - затягти на крайню дірку паски!.. Ніде, ніяк - не варт про це, ані мур-мур, ані слівце. А коли що - збреши в лице, що це, мовляв, - із казки: Втягати до хребта живіт - корисно, тільки важко... Оце й усе. Усім привіт. І досить, бідолашко. Такі часи - хоч верть, хоч круть, - що всі мовчать, лише сопуть. Та не вгамуєш вовчу лють, як не годуєш вовка. Мій кум (він в місті - дечий зять) казав, що влади теж не сплять: багато зладжено багать, та не горить примовка: Втягати до хребта живіт - корисно, тільки важко... Оце й усе. Усім привіт. І досить, бідолашко.
© М.В.Шевченко. Переклад, 2009