- Гулі-гулі-гулянки,
дівоньки-дівуленьки!
Залишіть мені на пам’ять
в серці загогулинки.

Не дивись на хмурий вид,
зваж мою спонуку ти:
я - не з фронту інвалід,
я - коханням стукнутий.

Вийди до Івасика, -
ліпшого учасника!
Чи ти бабка, чи кульбабка? -
Розімнімо м’язики!

- Мій коханий - каменяр
та діяч культмасовий,
з Англії притяг у дар
ліфчик пінопластовий.

- Щось тут мода відстає:
кажуть, у Австралії
вводять в обіг ательє 
в три обхвати талії.

- Хтось дівоцтво береже,
а заглянеш в Данію -
там на другий вечір вже
в загс волочать панію.

- Нам ті данці не указ;
зокрема, у Франції
можна заміж десять раз,
всі - без реєстрації.

Ой, табань-табань-табань,
ми ж у берег вріжемось!
Не вставай в такенну рань,
ще давай поніжимось!

- Дівчино́ньки-шпилечки,
любі перепілочки!
Піднесіть-но інваліду
стільки й ще півстілечки!

- Чорнокосу молодицю
сватав дід у сивині.
Спершу думали, що кпиться...
З’ясувалося, що - ні.

- Дудлив любчик мій не квас, -
у смаках прогалина;
з того, видно, й почалась
в світі криза паливна.

Та не ний, не ний, не вий,
«голод» - тільки на́фтовий,
треба пильно стерегтися -
не настав би спиртовий!

- Бачу, ку́ми та куми́
всі тут на недільнику;
стали родичі всі ми,
чи ба навіть - спільники!..