Ми живемо в мертвущій пустоті,
Лише натисни - так і бризне гноєм,
І страх мертвенний заглушили грою -
І ті, що першими, і люди, що в хвості.

Щодня таке офірне, голосне хваління,
Той спів батьків у душах досі ще пече,
Печать поставили на наше покоління -
І ми без розуму, без пам’яті й очей.