Я скачу, та я скачу інакше, -
По струмках, по ріні, по росі.
Названий біг інохіддю - значить:
По-інакшому, тож не як всі.

 
 
 
 

 
 
 
 

Не злічити рани на мені,
Я тремчу боками над водою.
Бігати я радий в табуні -
А не під сідлом та ще й з вуздою!

І сьогодні це мені не сниться, -
Скачки! - я сьогодні фаворит.
Знаю, ставлять всі на інохідця, -
Та не я, то мій жокей хрипить!

І встромля остроги він мені,
Зубоскалять, бачу, наді мною...
Бігати я радий в табуні -
А не під сідлом та ще й з вуздою!

 
 
 
 

 
 
 
 

Ні, не будуть золотими гори -
Віддалю я ціль його близьку:
Про остроги нагадаю скоро -
Я спіткнусь, відстану на скаку!

Дзвін! Дивлюсь, жокей мій «на коні» -
Він сміється, полонений мздою.
Ох, я басував би в табуні, -
А не під сідлом та ще й з вуздою!

Що зі мною, що роблю, як смію -
Потураю, але не простив!
Я собою вже не володію -
Я не можу не перемогти!

Що ж робить? Лишається мені -
Викинуть наїзника мого,
Бігти так, немов я в табуні, -
Є сідло й вузда, нема його!

Я прийшов, а він в хвості там злиться -
По струмках, по ріні, по росі...
І не був я вперше інохідцем -
Я хотів же виграти, як всі!