Солдат не нив, не скнів, прибути в строк устиг - й немов із килимів, ми трусим пил доріг. Наш рух невтримний поки, й радіє вороння; лисніють наші щоки, вилискує броня! По спаленій рівнині - за метром метр - ідуть по Україні солдати групи «Центр». Герой ти, чи ні, - вибирай! Крок уперед! Крок уперед - і у рай... Гарний берет! Ворог сконає, а ти, рядовий, в рай попадеш як герой черговий. Крок уперед, крок уперед, крок уперед... Стрічає нас цвітінь, горить все після нас, й летить над нами тінь того, хто дав наказ. З поживою в кишені додому вернемось, й русяві наречені потішать нас чимось... Та це - пізніш, а нині - за метром метр - ідуть по Україні солдати групи «Центр». Герой ти, чи ні, - вибирай! Крок уперед! Крок уперед - і у рай! Як в очерет... Ворог сконає, а ти, рядовий, в рай попадеш як герой черговий1. Крок уперед, крок уперед, крок уперед...        
1 Див. ru.wikipedia.org: «Мы как мученики попадём в рай, а они просто сдохнут».

 
© Олена Побийголод. Переклад, 2022