Хтось про мене сказав: він не геній, звичайно,
Так, я згоден - не дуже високий респект,
Числень різних, і, в тому числі, інтегральних,
Не засвоїв - у мене не той інтелект.

Я колись ще сказав: «Океан - як басейн»,
І за це мене друг мій щоразу корив,
Але ж навіть відоміший фізик Ейнштейн,
Як і я, так відносно усе розумів.

Я і вірші пишу, і про одяг на ваті,
І такі!.. Я, без лестощів, ось що б сказав:
Якось раз мій покійний сусід по палаті
Встав, до мене підповз і вночі заридав.

А пишу я про все: про тварин, про предмети,
Про жінок, було, люблячи їх про себе,
Та в редакціях так спорудили тенета,
Що, - прости мене, Муза, - я кинув тебе!

Кажуть, я, мов, нудний, - так, у Ніцці, не жив ще,
Так, у віршах про воду і пар говорив...
Ех, помер у запої, в лікарні, дружище -
Він згадав би, як я його якось вразив!

І тепер я очнувся від довгої сплячки,
Від кошмарних ночей - і ось знову дишу,
Я вже з біло-прибілої вийшов гарячки,
От, чекаю наступну і знову пишу!