І знизу лід, і зверху - у біді я:
Пробити верх, просвердлити чи низ?
Спливти, звичайно, зберегти надію!
А там - за вірш в очікуванні віз.
Лід наді мною - надломися й трісни!
Я у поту, хоч я не від сохи.
Прийду до тебе кораблями з пісні,
Все пам’ятаючи, й старі рядки.
Мені не півстоліття - сорок з лишнім, -
Живий тобою я і Господом своїм.
Є заспівати що перед Всевишнім,
Й чим звітувати буде перед Ним.
|