Ось я випиваю, А там засинаю, А там прокидаюсь попити натще, - І ось помічаю: не хочеться чаю, А лиш коньяку мені хочеться - ще. Завжди по суботах так в баню охота, Так ні - міркувати я йду «на троїх»... Брехали хлоп;ята, що є телепати, І навіть читали в газеті про їх. А я в їхні казки Не вірив відразу, - Коли ж одружився - згадав я, єй-єй: Щоб як у людей я бажав жити з нею, - Ан ні - все виходить не як у людей! У них є агенти і порпаціенти - Агенти не знаю держави якой, - У них інструменти - магнітні є лєнти, І нас вони лівою роблять ногой. Хоч прикро і гидко - була вчора бійка: Побились - обнялись, - дивлюсь, пронесло. Агент же вселяє: «Добий - дозволяю!» Добив... Ось уже вісім діб аж пройшло. Мені ця турбота Ох, не до вподоби: хай нам цю мерзоту кінчають вселять! Кінчайте калічить людя́м вечір вічно І дайте можливість самим поступать!
© Петро Голубков. Переклад, 2012