Ось я випиваю,
А там засинаю,
А там прокидаюсь попити натще, -
І ось помічаю:
не хочеться чаю,
А лиш коньяку мені хочеться - ще.
Завжди по суботах
так в баню охота,
Так ні - міркувати я йду «на троїх»...
Брехали хлоп;ята,
що є телепати,
І навіть читали в газеті про їх.
А я в їхні казки
Не вірив відразу, -
Коли ж одружився - згадав я, єй-єй:
Щоб як у людей я
бажав жити з нею, -
Ан ні - все виходить не як у людей!
У них є агенти
і порпаціенти -
Агенти не знаю держави якой, -
У них інструменти -
магнітні є лєнти,
І нас вони лівою роблять ногой.
Хоч прикро і гидко -
була вчора бійка:
Побились - обнялись, - дивлюсь, пронесло.
Агент же вселяє:
«Добий - дозволяю!»
Добив... Ось уже вісім діб аж пройшло.
Мені ця турбота
Ох, не до вподоби:
хай нам цю мерзоту кінчають вселять!
Кінчайте калічить
людя́м вечір вічно
І дайте можливість самим поступать!
|