Куди все ділося і звідки що береться - Ці два питання водночас не вирішити. Абрашка Фукс у Ривочки пасеться: Одна залишилася - і пригріла «перця», - На себе він її примусив шити. Ах, ті часи - і ці... ну, як їх... - «нрави»! - На древньо-римському це - «темпера о морес», - Брильянти вийняті всі з їх оправи, По всій Одесі тут і там канави, - Для руських - цимес, для єврейських - цорес. З зітханням тихим пригадає хтось: «Ах, так!» - І душу Богу подарує, як згадає Момент той дивовижний, коли й як На Дерибасівській відкрилася пивная? Забути важко, а згадати - просто мука! Зустрів Мишка я на Привозі - що за тон! Я пропоную: «Поговоримо за Дюка!» «Поговорімо, - відповів мені гадюка, - Але за того, Дюка, що був Еллінгтон». Що з того, що одягнений він в норку, Що скоро їде, що останній здав аналіз, Що однією він ногою вже в Нью-Йорку! - Адже був час, як ми у Каца Борьки З Мишком цим навіть майже не кивались. З зітханням тихим пригадає хтось: «Ах, так!» - І душу Богу подарує, як згадає Момент той дивовижний, коли й як На Дерибасівській відкрилася пивная?
© Петро Голубков. Переклад, 2012