В сон мені - жовті вогні,
І скрегочуть зуби:
- Почекай час, зупинись -
Ранок буде мудрий!

Але й вранці все не так,
Пропало весілля:
Або куриш натощак,
Або п’єш з похмілля.

 
 
 
 

У корчмі - зелений штоф,
Білі скатертини.
Рай для тихих блазнів знов,
Я ж, мов птах, в клітині.

В церкві сморід та пітьма,
Дяки курять ладан.
Ні! І в церкві все не так.
Будь воно неладне!

Я - на гору похапки,
Аби щось не вийшло.
На горі росте вільха,
А під горою вишня.

Хоча б схил заріс плющем,
Мені радість з неба!
Або що-небудь іще...
Все не так, як треба!

 
 
 
 

Я - по полю, вздовж ріки.
Світло - тьма, без Бога!
В чистім полі волошки
Й без кінця дорога.

Вздовж дороги - густий ліс
З Бабами Ягами,
Куди чорт мене заніс -
Плаха із катами.

Коні десь танцюють в такт,
Без бажання, плавно.
Вздовж дороги все не так,
А в кінці - й подавно.

І ні церква, ні корчма -
Все уже не свято!
Щось тут, хлопці, все не так,
Все не так, хлоп’ята!