Розступіться, стіни! Є вже гітара в мене. Кінець моїй свободі дала фортуна! Переріжте мені горло, відкрийте вени, Тільки збережіть - ці сріблясті струни! Я зариюсь у багно, згину одночасно. Хто тепер захистить моє життя юне? В душу вдерлися мою, рвуть її на частки, Тільки збережіть - ці сріблясті струни! Та гітару вкрали - і прощавай, свобода! Я впирався й кричав: «Сволота і гунни! Ви втопчіть мене у грязь і киньте у воду, Тільки збережіть - ці сріблясті струни!» Що це значить, браття? Потрапити в неволю? Хто захистить від злодюг мрії мої юні? Загубили мою душу і вбили волю, Порвали на додачу - сріблястії струни.
© Микола Попов. Переклад, 2009