У неї все своє - і білизна, і житло. Ну, а я знімаю кут у тьоті Моті. Я віддаю їй все уваги моє тло - Дивлюсь на неї я з вікна навпроти. Щовечора у неї світиться вікно. А вранці мені ліфтерка за півбанки Сказала: «Знайомі в неї артисти кіно, І з них один відомий - із Таганки». А оскільки у ЖЕКу є в мене «рука», Про неї дізнався багато нюансів: Її старший брат - футболіст «Спартака», А батько - референт у Мінфінансів. Я скажу, що завжди на футболи ходжу, На «Спартак», і її захопився я братом. Я скажу, що з міністром фінансів дружу, І до того ж аматором граю у МХАТі. У неї в віконці квітує герань, Й кольорові гардини всі у розводах. На моєму ж вікні... ніколи нічого, Лише пил товстим шаром лежить на колодах.
Та нічого! Я куплю лотерейний квиток, Доведеться чекати, гадаю, недовго. І хоча справедливості в світі - ковток, Неодмінно по ньому я виграю «Волгу».
© Микола Попов. Переклад, 2009