Всього годину нам дають на артнавал. Година - для піхоти передишка. Всього година для надважливих справ: Кому - до ордена, а кому - до «вишки». За цю годину слів не пишемо рядки. Молись богам війни - артилеристам! Ми - не піхота просто, ми - штрафники, Й не пишемо: «Вважайте комуністом». Перед атакою сто грам? Яка мура! Своє ми випили іще в гражданку. Й тому ми не горлаємо «Ура!», Зі смертю завжди бавимось в мовчанку. У штрафників один закон, один кінець - Стріляй-коли німецького бродягу! І як не зловиш в груди ти свинець, Медаль піймаєш, може, - «За відвагу». Ти бий багнетом та прикладом бий - Воно надійніше, щоб німця знищить. Якщо ж, бува, залишишся живий, Гуляй, голото, від рубля і вище! Вважає ворог, що ми - моральні трупи. Він спалює ліси, міста й райони. Ви краще ліс беріть собі на труни - Ідуть штрафні в атаку батальйони. Ось шість нуль-нуль, приходить - артнавал. Ну, бог війни! Давай - без передишки! Всього година для надважливих справ: Кому - до ордена, а більшості - до «вишки».
© Микола Попов. Переклад, 2009