На братських могилах не ставлять хрестів,
Вдовиці давно не ридають,
Тут згадують діти загиблих дідів,
І вічний вогонь тут палає.

Раніше земля тут дибки вставала,
А зараз - тут плити гранітні.
Бійці свої долі отут захищали,
І в долю єдину тут злиті.

Вічний вогонь - мов палаючий танк,
Українські й російські хати,
Палаючий Брест і згодом рейхстаг,
Серця вогнянії солдатів.

На братських могилах не видно удів,
Яких усе менше і менше.
На братських могилах не ставлять хрестів,
Одначе від цього не легше!