Мій сусід об’їздив весь Союз. Що шукає? - певно, мікро! В чужі я справи не суюсь, Та мені і боляче, і прикро. В його вікнах - плюш та шовк, Баба - шастає в халаті. У Москві уран я б теж знайшов При такій небаченій зарплаті. І мені здається - брешуть люди, Що у всіх життя прокляте. І навіщо? Гроші й так ідуть - Та які ж великі грошенята! А на кухні вчора його син Головою впав із пантелику І розбив, навмисно, мій графин. Я - рахунок батькові, великий! Отже, йому - рупь, а мені - п’ятак? Хай мені заплатить неустійку. Я йому не заздрю, а я - так, Ради справедливості - і тільки! Та, нічого, я скажу: «Салют!» - Живо він квартиру поміняє. В них грошей - і кури не клюють, Нам - на пиво їх не вистачає.
© Микола Попов. Переклад, 2009