Бува, нам радісно, бува, обсядуть думи,
До того ж, як зробити вибір трудно,
Ми дерев’яні вибираємо костюми,
Люди! Люди!

Будуть пропонувать - щоб не прогадати.
- Ах! - скажуть, - життя так знаєте ви слабо!
Його лише вам треба починати... -
Ну, а потім скажуть: або - або.

Будуть пляжі, турне і вернісажі,
І пароплави, в яких набиті трюми,
Екіпажі, біга, вечори і вояжі,
Або лише - дерев’яні костюми.

Буде їм радісно, або обсядуть думи,
І ролі злих паяців, добрих суддів,
Та дерев’яні їм дадуть костюми,
Людям - люди!

Нас навіть ввічливо запросять закурити.
- Ах! Ви ще не курили «Мальборо»?
Та ви ж іще не починали жити... -
І запропонують знову: або - або.

Дим сигарети сприймемо охоче.
Одна затяжка - веселіші думи.
Курити хочу, ох, як курити хочу!
Та дерев’яні обрати маємо костюми.

І будуть ввічливі, ласкаві, хитроокі -
Життя щасливе подадуть на блюді.
Та ми відмовимось. І б’ють вони жорстоко,
Люди! Люди!