Хто сказав: «Все згоріло до пня,
Більше людям не буде мороки»?!
Хто сказав, що померла Земля?
Ні! - вона затаїлась до строку.

Материнства не взяти в Землі,
Як ніколи не випити моря.
Хто повірить, що вона у вогні?
Ні! - вона почорніла від горя.

Вже провалля траншей пролягли,
А воронки, мов рани, ятрять.
І оголені нерви Землі,
Ніби спека пекельна, горять.

Ні! Вона оживе, мов трава!
Не записуй її у каліки!
Хто сказав, що Земля не співа?
Що замовкла вона вже навіки?

Ні! Вона дише. Діти кричать
Із усіх її ран та віддушин.
Ця Земля - наче наша душа,
Чобітьми не розчавити душу!

Хто повірив, що Землю спалили?
Ні! Вона затаїлась до строку.