Багато в мені маминого,
Батькове - закрито,
Я із століття кам’яного,
Із палеоліту.

У якомусь відзиві -
Не злий я й з головою,
Тобто у віці бронзовім
Однією вже ногою.

Наше плем’я сервісне:
Баби й алкоголіки.
У суспільстві первісному
Бачу я недоліки.

Напрочуд є кричущі! -
Давлять та загрожують, -
Попереду йдущі
Інших заморочують.

Зібралась, умившись чисто,
Якось вся еліта.
Думали, як вийти
З того палеоліта.

Під кущами ірисів
Усі перебилися.
Не договорилися,
Та так і розбіглися.

Завели старійшини,
Нам би їх манери, -
По дві й по три жінки,
По дві-три печери.

Жінки всі заховані -
Сумні чи веселі?
А на крайнім Заході
Відкрили борделі.

 
 
 
 

 
 
 
 

Поміж поколіннями
Сварки виникають,
Ще й офіруванням
Дуже зловживають.

Ходиш, оглядаєшся,
По боках, назад.
А ледь-ледь заґавишся -
Уже тебе їдять.

Люди розуміючі
Їздять на горбатих,
Водії їх, мріючі,
Мріють про зарплати.

Щасливі горбатії
У профіль та анфас.
Бідні та багаті -
У них, а не у нас.

Продали одразу все
Племенам скупердям,
Бійців гноять освітою
Тією ж, середньою.

Від тієї грамоти -
Суцільна благодать.
Подивились мамонти -
Й стали вимирать.

Діти всі в подряпинах
Й одягнені у куце,
Сокирами татовими
День і ніч січуться.

Скоро ера скінчиться -
Нічого украсти!
У майбутнє - віриться?
Та як туди попасти?!

Нам жреці пророчили,
За здорово живеш!
За камінням - черги,
За кістками - теж.

Від минулих грубостей
Ні лозунгів, ні прав.
Тебе візьмуть за чуба,
А там, дивись, - пропав.

Всі наче добронравні,
Багатьох зіслали
І печери килимами
Святково прибрали.

Стоїмо ми троє, в нас
Потреба у горілці.
І це є кращий час,
У кам’яному віці.

Мені зустрінься, щиро, -
У полі Аеліта,
Забери мене із того
Палеоліта.

В багатьох у відзивах -
Я не злий і з головою,
Тобто в віці бронзовім
Ногою вже одною.