Тут вам не рівнина - тут клімат гірський.
Лавини - навалою, наче на бій.
Тут за каменепадом не буде ріки,
І можна - убік, обійти всі страхи, -
Та обираєм нові ми шляхи,
Небезпечні, як бойові стежки.

Хто тут не бував, той не ризикував -
Той, мабуть, себе не перевіряв,
Хай навіть внизу хапав він зірку з небес.
Хоча внизу й кольорове буття,
Та за все своє щасливе життя
Не побачиш і частку оцих чудес.

Не тягне троянда або комплімент,
Ніяк не схожий на монумент
Той камінь, що спокій нам надарив.
І вічним вогнем на вершині горить
Сліпучо сяє смарагдовий лід,
Вершини, що ти ЇЇ не підкорив.

Нехай говорять, так, нехай говорять!
Тут ще ніхто не загинув дарма,
Так краще, ніж від горілки, вина чи застуд.
Інші прийдуть, цю путь оберуть -
На ризики та надмірний труд, -
Пройдуть новий, невідомий маршрут.

Стрімчасті стіни - ну, знай не зівай!
На вдачу надій не покладай.
В горах не надійні ні камінь, ні скеля.
Завжди ми вірим у міць своїх рук,
У руки друга, забитий крюк,
Й молімось, аби страховка не підвела.

Рубаєм уступи. Ні кроку назад!
І від напруги коліна дрижать,
І серце спішить на вершину з грудей.
Світ на долоні лежить перед ним.
І тільки трохи завидуєш тим,
Іншим - піки яких ще попереду.