Він не вийшов ні званням, ні зростом.
Ні за славу чи оплату,
На свій незвичайний манер,
По життю крокував над помостом
По канату, по канату,
Натягнутому, мов нерв.

Подивіться, - ось він
Без страховки іде,
Ледь схилився лівіше, -
Упаде, пропаде,

Ледь схилився правіше, - Не піддайся страху!
Та доконче йому необхідно пройти
Чотири чверті шляху.

 
 
 
 
 
 

 
 
 
 

 
 
 

Його промені з кроку збивали,
І кололи, наче лаври.
Труба надривалась, мов дві.
Крики «браво» його хвилювали,
А литаври, а литаври -
Наче обухом по голові.

Подивіться, - ось він
Без страховки іде,
Ледь схилився лівіше, -
Упаде, пропаде,

Ледь схилився правіше, - Не піддайся страху!
Та тепер залишилось дійти
Вже три чверті шляху.

«Ах, як страшно, сміливо, як мило!
Три хвилини із смертю бій!»
Розкрили уже всі роти,
Із партера дивились тужливо.
Ліліпутів веселий рій, -
Здавалось йому з висоти.

Подивіться, - ось він
Без страховки іде,
Ледь схилився лівіше, -
Упаде, пропаде,

Ледь схилився правіше, - Не піддайся страху!
Та спокійно, - йому залишилось пройти
Всього дві чверті шляху.

Він сміявся над примхами слави,
Але бути хотів лише першим.
Спробуй такого зітри!
Та по тросу легко і плавно,
Він на нервах, нам на нервах
Під барабанний ішов дріб.

Подивіться, - ось він
Без страховки іде,
Ледь схилився лівіше, -
Упаде, пропаде,

Ледь схилився правіше, - Не піддайся страху!
Та замріть - йому залишилось пройти
Не більше чверті шляху.

Дресирувальник до звірів звернений -
Вони клали лапи на носилки,
Та вирок простий і суворий.
Він був розгублений, невпевнений -
Та в ошурки, та в ошурки
Злив досаду свою та кров.

А сьогодні вже інший
Без страховки іде.
Трос такий же, між іншим -
Упаде, пропаде.

Нахили вліво та вправо - Не піддайся страху!
То ж навіщо йому так важливо пройти
Чотири чверті шляху?