Від диму не видно у дзеркала рамці
Нікого, і навіть свого лиця!
Танцюючі пари стомились від танцю.
Та я доспіваю концерт до кінця.

Потрібні всі ноти уже
відіграли.
І колір змінило вино
у бокалі.

Та я говорити бажання -
не мав.
Отож саме мовчки доп’ю
цей бокал.

Нам сонце давно не дарує погоду.
І душі нам вкрила із льоду кора.
Ми марно чекаєм усі льодоходу,
Що пам’ять принесе нам теплі вітра.

Потрібні всі ноти уже
відіграли.
І колір змінило вино
у бокалі.

Та я говорити бажання -
не мав.
Отож саме мовчки доп’ю
цей бокал.

Маленький оркестр гра мелодії мляво!
Вкруг мене кільце - не зламати кільця!
Я маю піти, посміхнувшись до зали,
Але, дочекавшись, нарешті, кінця...

Потрібні всі ноти уже
відіграли.
І колір змінило вино
у бокалі.

Ще більше тьмянішає око
дзеркал.
Ні! Краще мені цей розбити
бокал.