Марині
Тут блакитні ялинки стоять на посту,
І пташки тут співають грайливо.
Ти живеш в цьому лісі із берести,
І звідти втекти неможливо.
Черемшина хай сніг розкида на вітру,
Під дощем мальви хай опадають -
Але звідти тебе я, однак, заберу
У палац, там де флейти співають.
Твій світ чаклунами на тисячу літ
Закритий для мене навіки,
Ти думаєш - цей зачарований ліс
Ні з чим не зрівняється в світі?
Я ранкову росу на листочках зітру,
Хай місяць із хмарами - в змові, -
Все одно у цей час я тебе заберу
В терем білий з балконом на море.
В який ранок ми разом підемо в росу
Й ти до мене зійдеш боязливо...
Я далеко тебе на руках віднесу
У краї, де знайти неможливо.
Украду, якщо підеш назустріч мені, -
Недарма стільки сил я затратив?
Тож погодься одразу на рай в курені,
Якщо зайняті терем з палацом!
|