Марині
Тут блакитні ялинки стоять на посту, І пташки тут співають грайливо. Ти живеш в цьому лісі із берести, І звідти втекти неможливо. Черемшина хай сніг розкида на вітру, Під дощем мальви хай опадають - Але звідти тебе я, однак, заберу У палац, там де флейти співають. Твій світ чаклунами на тисячу літ Закритий для мене навіки, Ти думаєш - цей зачарований ліс Ні з чим не зрівняється в світі? Я ранкову росу на листочках зітру, Хай місяць із хмарами - в змові, - Все одно у цей час я тебе заберу В терем білий з балконом на море. В який ранок ми разом підемо в росу Й ти до мене зійдеш боязливо... Я далеко тебе на руках віднесу У краї, де знайти неможливо. Украду, якщо підеш назустріч мені, - Недарма стільки сил я затратив? Тож погодься одразу на рай в курені, Якщо зайняті терем з палацом!
© Микола Попов. Переклад, 2009