Лід знизу і згори, - куди податися? Угору бить чи пробуравить вниз? Може, спливти й надію не втрачати, А там - за справи у чеканні віз. Лід наді мною - надломись та трісни! Я весь в поту, мов плугатар на пашні. Я повернусь, як корабель із пісні, І тобі згадаю старі вірші. Мені нема піввіку - сорок з лишком. Я жив тобою й бережений Богом. Явлю пісні свої перед Всевишнім, Для виправдання є у мене змога.
© Микола Попов. Переклад, 2009