Ситий по горло, вчора й сьогодні.
Навіть пісні набридло співати.
Лягти б на дно, мов човен підводний,
Якого не запеленгувати.

Друг подавав горілку у склянці,
Він говорив, що усе пронесе.
З Віркою друг познайомив по п’янці -
Вона - допоможе, горілка - спасе.

Та ні горілка, ні Вірка не годні,
Ранком - похмілля, а з Вірки - що взяти?
На дно б лягти, мов човен підводний,
Щоб не змогли запеленгувати.

Ситий по горло, я ситий по глотку.
Набридло усе: грати й співати!
Лягти б на дно, мов човен підводний,
І позивні - не подавати!