Замовлена Удачею погода нам ясна,
Під кілем кількість футів теж є доброю,
І океану синяви вділили небеса -
Дві синяви схрестились біля обрію.

Здається, все морське хмільне, що тільки вхопить зір,
І горам у шаленстві й в тиші надане:
Осяйні сиві гриви хвиль, як сніг на піках гір,
І як провалля - поміж них западини!

Служіння всім стихіям не терпить метушні,
До полюсів веде меридіан,
Благословенні гори вікові,
Благословен Великий океан!

Нам Випадок Великий - брат, Везіння є сестра,
Хоч ми - про всякий випадок - здивовані.
Нам на землі позичили ні пуху, ні пера,
Зірки до нас чудово налаштовані.

Усі ми є сигнальники, все почали з азів,
І як негарне в талану поводження -
Змінивши курс, йдемо на SOS чи відчай голосів
Десь у горах, призупинивши сходження.

Служіння всім стихіям не терпить метушні,
До полюсів веде меридіан,
Благословенні гори вікові,
Благословен Великий океан!

Ми втрати підрахуємо, як промине гроза, -
Не сивиною, сіллю геть убілені, -
Солона, океанська до безмежності сльоза
Обличчя вмиє, вкриті світлу хвилями...

Вершину взято - клотики розтяли небозвід!
І з нього лиш на мить себе спускаючи,
Ми ставимо вітрила, ледь закінчивши похід -
Знов сходження нове розпочинаючи.

Служіння всім стихіям не терпить метушні,
До полюсів веде меридіан,
Благословенні гори вікові,
Благословен Великий океан!