Спиною стою я перед строєм, -
Крок зі строю добровільним є!
Треба розвідку провести боєм, -
А для чого - хто там розбере...

Поряд хто? З ким іти?
Є, Борисов... Є, Леонов...
Та і ще отой тип,
З другого що батальйону!

Я повзу, ромашки тілом бгаю, -
Старшина, агов, не відставай!
Бо на фронті два передніх краї:
Наш та їхній от - передній край.

Поряд хто? З ким іти?
Є, Борисов... Є, Леонов...
Ну і ще отой тип,
З другого що батальйону!

Гризли дріт, немовбито з чийсь ласки:
Ніч - пітьма, не бачити й руки.
За п’ятнадцять кроків - їхні каски, -
Щоб так само зберегти мозки.

Поряд хто? З ким іти?
Є, Борисов... Є, Леонов...
Ой!.. І ще отой тип,
З другого що батальйону!

«Надя в шоколаді» скоро буде -
Навісним вогнем подавлять нас, -
Втім, того нам і потрібно, люди -
З богом, для початку вдалий час!

З ким назад мені йти?
Є, Борисов... Де, Леонов?!
Ти живий? Живий тип,
З другого що батальйону!

Кулю я для себе не лишаю.
Розсекречені і дзот, і дот...
Ну, а тип отой, якого я не знаю,
Непогано водить хоровод.

З ким ще раз мені йти?
Де, Борисов? Де, Леонов?..
Втім, живий отой тип,
З другого що батальйону!

 
 
 
 

 
 
 
 

...Знов стою спокійно перед строєм -
Цього разу до нього лицем, -
Чимось нагороджений, не скрою,
Названий, здається, молодцем.

З ким ще раз поповзти?
Де, Борисов? Де, Леонов?
І хлопчина затих,
З другого що батальйону...