Не космос, - аж до пекла глибина,
Та в шахтi - не до пафосних процесiй.
Робота ж наша тут позаземна,
Та найземнiша iз усiх професiй.

Ну хто iз нас - ну чим не чародiй,
Вугiлля на-гора даєм по плану.
Ми палива позбавимо чортiв,
Не вистачить пекельному казану.

Зрубано, пiдiрвано, розколото,
Згiдно плану чорноє золото.

Ми мокрi та чумазi, як чорти,
В забоях - як дияволи завзятi.
Гризем ми чрево матiнки землi,
Щоб свiтло й тепло було в кожнiй хатi.

Лiтають вагонетки по штреках
Шалено, як у фiльмах про погонi.
Так видають вугiлля на-гора
Натруженi, мозолястi долонi.

Зрубано, пiдiрвано, розколото,
Згiдно плану чорноє золото.

 
 
 
 

За шрами тереконiв у полях,
За чорий пил, що вкрив тендiтнi квiти -
Ти вибачай нас, матiнко земля,
Природу берегти навчаться дiти.

 
 

 
 
 
  

У темрявi не бiйся заблукать,
І захлебнутись пилом, - не один ти!
Камiння сонячне видобувать -
За обрiєм йдемо ми в лабiринти.

Зрубано, пiдiрвано, розколото,
Згiдно плану чорноэ золото.