Не космос, - аж до пекла глибина, Та в шахтi - не до пафосних процесiй. Робота ж наша тут позаземна, Та найземнiша iз усiх професiй. Ну хто iз нас - ну чим не чародiй, Вугiлля на-гора даєм по плану. Ми палива позбавимо чортiв, Не вистачить пекельному казану. Зрубано, пiдiрвано, розколото, Згiдно плану чорноє золото. Ми мокрi та чумазi, як чорти, В забоях - як дияволи завзятi. Гризем ми чрево матiнки землi, Щоб свiтло й тепло було в кожнiй хатi. Лiтають вагонетки по штреках Шалено, як у фiльмах про погонi. Так видають вугiлля на-гора Натруженi, мозолястi долонi. Зрубано, пiдiрвано, розколото, Згiдно плану чорноє золото.         За шрами тереконiв у полях, За чорий пил, що вкрив тендiтнi квiти - Ти вибачай нас, матiнко земля, Природу берегти навчаться дiти.             У темрявi не бiйся заблукать, I захлебнутись пилом, - не один ти! Камiння сонячне видобувать - За обрiєм йдемо ми в лабiринти. Зрубано, пiдiрвано, розколото, Згiдно плану чорноэ золото.
© Ігор Роман. Переклад, ?
© Ігор Роман. Виконання, 2017