Під льодом й на льоду, - не розумію:
Пробити краще стелю, або низ.
Спливти, звичайно, не втрачать надію,
А там - за справи, і чекати віз.

Крижана стеля, надломися й трісни!
Йду безупинно, наче криголам.
Я повернуся кораблем із пісні
До тебе, люба, з віршами, що склав.

Мені - лиш сорок два, ще не полудень,
Ти - оберіг, який Господь послав...
Я вірую: коли у нього буду -
То виправдаю всі земні діла.