Правда цяцьковані шати в миру зодягнула:
Блазням, убогим - обгортка цінніша за плоть.
Якось Брехня їй нещиро залляти моргнула:
- Ти ж не барись, на ночі в лють до мене приходь. -
Правда прийшла - і спочила, вмостившись сумирно
В ліжечко зручно калачиком, анітелень.
Хитра Брехня будуар прикрашала позірно,
Дулю скрутивши у нетрях просторих кишень.
І чаклувала зухвало й ворожо над нею:
- Хай твої паростки ніжні зжере помела! -
Щоб, боронь боже, не сплутати Правду з Брехнею,
Їх роздягнути потрібно обох догола.
Похапцем коси заквітчані порозплітала,
Цупити вміла, і ще - ахінею верзти.
Правду сердешну до нитки усю обібрала
І подалась з награбованим під три чорти.
Правда у розпачі бідкалась вже на світанку,
І з тягарем на душі і невтішним плачем.
Хтось її дьогтем обдрискав із самого ранку,
Просто з старої мазниці - малярним квачем.
Правда божилась, востаннє йдучи на поталу:
- Це ж у моєму вбранні вийшов Брехнів портрет! -
Блазні сплели в протоколі брехню досконалу,
І лихослів’я не схибив ганебний дует.
Скверні добірні свої розсупонити нетрі
Допомогли стукачі, брехуни, гультяї:
- Хай на сто першому здохне вона кілометрі,
Геть, світ за очі, подалі спровадьте її!
Хоч не доведена у протоколі провина,
Наклепів стоси пішли з-під пера на-гора:
- Як наректись могла Правдою ця худобина,
в неї ж самої катма - ні кола, ні двора!
Правда криваві мозолі натерла в митарстві,
В кущах неправди посіяла свій оберіг.
Підла Брехня царювала у липовім царстві
І не цуралася куцих покручених ніг.
Співіснування з Брехнею освячене здавна,
Правді наснився свого торжества апогей.
Десь же бракує з тих пір, щиросердна і явна,
Через свою наготу поминає людей.
Є ще простак, котрий нині за правду - горою,
Правда, в устах його правди - на мідний шеляг.
Правда невдовзі досягне вершини розвою,
лиш обере побрехеньків торований шлях.
В мить, коли на оковиту закінчились кровні,
І невідомо, де хрюкне похмілля зрання, -
Можуть і вас роздягнути насправді, шановні!
Глядь, а штани твої носить підступна Брехня.
Глядь, а кишені твої вивертає Брехня.
Глядь, а гнідого твого осідлала Брехня.
|