Без слідів і заборон,
Об асфальт палючи шини,
Із міських жахливих зон
На село летять машини -
Величезні, наче танки,
Форди, Лінкольни, Селени,
Елегантнії Мустанги,
Мерседеси, Ситроєни.
Ніби знають - свічок варта гра -
Буде кровна це помста великим містам!
Тільки свічка нехай не згора,
Карбюратор - і що у них єсть іще там...
І не видно полотна -
Лімузини, лімузини...
Завжди разом, як одна -
Дуже гарні дві машини -
Наче зв’язанії тросом
(А де тонко, там і рветься).
Акселераторам, підсосам
Більше справи не знайдеться.
Ніби знають - свічок варта гра,
Вирвемось - по рахунку все виплатять нам!
І промову сказати пора
На клаксоні - і що у них єсть іще там...
Величезний тік машин
Налітає, наче з неба -
Чорно-білий лімузин,
Ось вона не бачить тебе!
Попереду перехрест -
Більше риску, більше віри!
Запізнишся! Так і єсть -
Уповільнив, чорно-білий!
Вони знали - свічок варта гра,
А тепер - як сигналить рекламним щитам?!
А мабуть, із плечей їм гора,
Чи з капоту - і що у них єсть іще там...
Ні, роз’їзд - така біда:
Вже далеко дуже десь ти?!
Стрілки розійдуться - та
Нас не зблизять перехрестя!
Ось підводиться один -
Сьому швидкість щоб набрати,
Чорно-білий лімузин
На гальмо забув нажати...
А з’їжджатися - мрії пусті...
Буде кровна це помста великим містам?
Покотились колеса, мости,
І серця - або що у них єсть іще там...
|