Полководець й мирний обиватель -
Всі, хто прагнуть жити між людей,
Непримітну шию винні мати,
Підборіддя до самих грудей.

На короткій непримітній шиї
Голова в безпеці від петлі.
Не накинуть мотуз, як на Гію.
Хата с краю, ніс у тютюні.

А вони, вистромлюючись, тягнуть
Шиї, щоб побачити краї
Обрію, бо вірять у звитягу
Над закостенілістю в житті.

Вже засяяв вогник у віддалі -
Ось навшпиньки витягнувся ти.
Й став мішенню для брудної швалі,
Здобиччю для сірої юрби.

«Правило ти поважати маєш:
В панцир вліз - й живи межи людей,
І якщо ти шию не сховаєш -
Геть макітру!» - так сказав сенсей.