Одного разу гуляв по столиці я,
Двох людей випадково загилив.
І попавши за це в міліцію,
Я побачив її і загинув.

Я не знаю, що вона там робила
Прийшла паспорт отримать, видать.
Молодая, красивая, білая...
Вирішив я її розшукать.

Йшов за нею, щоб дізнатись адресу.
Що ж сказати їй? Адже я - хуліган!
Випив я й запросив цю принцесу
В привокзальний один ресторан.

А за нею усі оглядалися,
Ну хоч просто кричи усім пробі!
І одному в пику дісталося
Бо підмигував він їй як худобі.

Я на булки їй ікру накладав,
Гроші просто рікою текли!
Я ж такі їй пісні замовляв!
І нарешті звучать «Журавлі»,

 
 
 
 

Обіцянки до ранку давав я сам,
А ще шмаркався й плакав в кашне.
А вона мені каже: «Я вірю вам,
буде дешево взяти мене».

Я ударив її, птаху білую,
Закипіла гарячая кров!
Зрозумів, що робила в міліції
З погляду першого моя любов.