Ми закуті хіба у замкненім колі?
Невже нас врятує тільки чудо?
У мене цього дня все валилося з рук
І не на щастя билась посуда.
Ну, будь ласка, ти не від’їзжай
Назовсім, - зумій повернутися!
Обережно наближуй бокали, можуть
розбитися!
Стало ясно - підеш по росі, -
Бачу я, що не можеш інакше!
Що завжди лиш в кінці довгих рельсів й шосе
Гнізда звивають птахи удачі.
Ну, будь ласка, ти не від’їзжай
Назовсім, - зумій повернутися!
Обережно наближуй бокали, можуть
розбитися!
Не спалю кораблі, й не горіти мостам -
Мені б тільки набратись терпіння!
Та... хотілось би мені, щоб тут, а не там
Поселилось твоє натхнення.
Ну, будь ласка, ти не від’їзжай
Назовсім, - зумій повернутися!
Обережно наближуй бокали, можуть
розбитися!
|