Я стою - стою хребтом до строю. Тільки добровольці - крок вперед! Треба провести розвідку боєм, Для чого - та хто ж там розбере... Хто зі мною? З ким йти? Так, Борисов... Так, Леонов... І ще ось цей тип Із друого батальону. Ми повзем, ромашки обнімаєм, А - ну ж, старшина, не відставай! Є на фронті два передніх края: Наш, і ось він - їх передній край. Хто зі мною? З ким йти? Так, Борисов... Так, Леонов... І ще ось цей тип Із другого батальону. І дроти ми гризли без остраху: Ніч - темно. І не видно й за крок. А попереду бачу чужу каску, - Для того ж - захищати мозок. Хто зі мною? З ким йти? Так, Борисов... Так, Леонов... Ой!... І ще ось цей тип Із другого батальону. Буде скоро «Надя з шоколадом» - В шість вони подавлять нас вогнем, - Добре, а нам цього і потрібно - З Богом, потихенечко почнем! Хто зі мною? З ким йти? Так, Борисов... Так, Леонов... Ей ти живий? Ей, тип Із другого батальону. Для себе кулю не залишаю, Дзот накритий, дот не помічений. А оцей тип, якого я не знаю, Веде себе добре - тямущий. З ким в другий раз іти? Де Борисов? Де Леонов?.. Правда, живий цей тип Із другого батальону.
               
Я стою перед строєм спокійний, Й стою до нього уже лицем. Чимось, здається, нагороджений Та ще і названий молодцем. З ким в другий раз повзти? Де Борисов? Де Леонов? І хлопчина затих Із другого батальону...
© Володимир Мангов. Переклад, 2011