Пів години й атака,
Скоро знову - під танки,
Знову слухать розривів концерт, -
А бійцю молодому
Передали із дому
Невеликий голубий трикутній конверт.

І неначе не тут ти
Як нареченої почерк,
Або пишуть батько й мати, -
Але трапилось інше -
Даремно перед боєм
Поспішили солдату лист передати.

Там з початку стояло:
«Втомилась ждати. Вибач, що мовчала...»
І все, весь листок.
Тільки знизу приписка:
«Відїзжаю не близько,
Ти спокійно воюй і прости, якщо що.»

Разом з першим розривом
Хлопець крикнув журливо:
«Поштаре, що мені ти приніс?
За хвилину до смерті
У трикутнім конверті
Поранення кульове знов я ухопив.»

Він піднявся з траншеї
З автоматом на шиї,
Берегтись від осколків не став.
І в бою під Москвою
Він з землею святою
Обнявсь. Вітер обривки листа розкидав.