Ой, Вань! Ти глянь, які тут клоуни!
Рот - хоч зав’язки пришивай.
Ой, до того ж, Вань, розмальовані,
І голос - як у алкашів!

А той похожий (правда, Вань)
На шурина - така теж пянь.
Та, ні, ти глянь, ні-ні, ти глянь,
Я - правду, Вань!

Послухай, Зінь, не чіпай шурина.
Який ни є, а все ж рідня.
Сама намазана, прокурена, -
Дивись, діждешся у мене!

Замість базікать, взяла б, Зін,
В антракт зганяла в магазин...
Що, не підеш? Ну, я - один.
Посунься, Зін!..

Ой, Вань! Дивись, які тут клоуни!
В джерсі одіті - не в шевйот,
На нашій п’ятій швейній фабриці
Таке навряд чи хто пош’є.

У тебе, їй-богу, Вань,
Ну, всі друзі - така вже рвань,
І п’ють завжди в таку рань
Таку погань!

Мої друзі, хоч й не в болоніях,
Все ж не виносять із сім’ї.
А гадость п’ють із економії,
Ну й що, що зранку - так на свої ж!

А в тебе у самій, згадай, Зін,
Приятель був з заводу шин,
Так той взагалі хлистав бензин.
Забула, Зін.

Ой, Вань, дивись-ка, попугайчики!
Ні, я їй-богу, закричу!..
А оце хто в короткій маєчці?
А я, Вань, теж таку хочу.

В кінці кварталу - правда, Вань, -
мені таку ось теж зваргань...
Ну, що «відстань», завжди «відстань»...
Прикро, Вань!

Ти б, мабуть, краще помовчала -
Накрилась премія в квартал!
А хто писав на службу жалоби?
Не ти? Коли я їх читав?

До того ж оцю майку, Зін,
Тобі надінь - позор один.
Тобі шитва піде аршин -
Де гроші, Зін?

Ой, Вань, помру від акробатиків!
Дивись, як крутиться, нахал!
Завцехом наш, товариш Сатюков,
Недавно в клубі так скакав.

А ти прийдеш додому, Вань,
Поїв - і зразу на диван,
Чи кричиш, коли не п’яний...
Ти що, Іван?

Ти, Зін, на грубість нариваєшся,
Все, Зін, скривдить норовиш!
За день так наперевертаєшся...
Прийдеш додому - ти сидиш!

Ну, і мене, звичайно, Зін,
Увесь час тягне в магазин.
А там - друзі... Ти ж знаєш, Зін,
Не п’ю один!

...Ого, одначе ж і гімнасточка!
Поглянь ти - ноги на гвинтах.
У нас в кафе молочнім «Ластівка»
Офіціантка може так...

А у тебе подруги, Зін,
Все в’яжуть шапочки для зим,
Від їх нудьгуючих вітрин
Дурієшь, Зін!

- Як, Вань, а Лілька Федосєєва,
Касирка з ЦПКіО?
До неї ліз ти на новосіллі;
Вона - так дуже нічого!

Замість лаятись, краще, Вань,
Поїдем в отпуск в Єревань...
. . .
Прикро, Вань!